Національний головний лицар України, достойний Микола Мостовʼяк, очолив групу Лицарів, а також єпископів та духовенство до Денвера на 144-й Верховний з’їзд для участі в заходах, ділових зустрічах для делегатів, а також для отримання нагороди та визнання за благодійну діяльність Лицарів в Україні. Ієрархія, яка була присутня від України, включала національного капелана, Владику Михайла Бубнія з Одеси, та Архієпископа Львівського для католиків латинського обряду, Владику Мечислава Мокшицького.
Лицарів України було відзначено на щорічній церемонії нагородження за спільний проєкт із Лицарями Польщі, а саме за організацію паломництва для вдів та сиріт загиблих солдатів, які загинули, захищаючи Україну. Вручення нагороди «Програма віри року» разом із зворушливим відео про їхні зусилля було зустрінуто оваціями стоячи.
У своєму звіті Верховного Лицаря, що є родзинкою кожного Верховного з’їзду, Верховний Лицар Патрік Келлі відзначив Лицарів в Україні (01:01:40) за все, що вони роблять, щоб допомогти мільйонам людей, які страждають через переміщення та труднощі. Лицарі України разом із Лицарями з Польщі та всього світу передають допомогу: їжу, одяг та допомагають біженцям і пораненим по всій Україні. Він також оголосив про спеціальну стипендію, яку цього року було вручено молодій жінці Катерині Попловській з України.
Національний капелан з України, екзарх Одеський, єпископ Михайло Бубній, був присутній на всьому з’їзді. Він виступив зі спеціальною промовою в Канадській асоціації Лицарів у перший день з’їзду. За перекладу єпископа Торонтонського Браяна Байди англійською мовою Владика Михайло розповів про ситуацію в Україні, де триває жорстоке російське вторгнення, яке триває вже п’ятий рік, та про те, як Лицарі роблять усе можливе, щоб допомогти незліченним жертвам. Лицарі з усієї Канади погодилися надати будь-яку допомогу, яку вони можуть.
Були й інші українські греко-католицькі члени Лицарів зі всіх Сполучених Штатів та Канади, які були присутні як представники своїх відповідних юрисдикцій. Варто зазначити, що понад половина державних капеланів у Канаді є українським греко-католицьким духовенством. Британська Колумбія - Владика Михайло Квятковський, Едмонтон - отець Славко Думець, Саскачеван - отець Воррен Дуґан, Манітоба - отець Богдан Лукій, ЧНІ, Онтаріо - Владика Браян Байда, ЧНІ. У Канаді давньою традицією є лише один державний (тобто провінційний) капелан протягом терміну, і він або українського, або латинського обряду.
Українська делегація приєдналася до кількох інших делегацій на їхньому урочистому вечорі в парафії Святого Йосипа в Денвері. Однак на офіційній урочистій «Вечері штатів» першого вечора, підтримка України була вражаючою. Коли було оголошено українську делегацію учасники заспівали пісню (цього року було обрано «Україна» Тараса Петриненка), вся величезна банкетна зала вибухнула оплесками стоячи та салютуванням прапорами. Лицарі з усього світу продемонстрували свою солідарність з Україною, висловлюючи підтримку її боротьбі, молячись за справедливу перемогу та настання миру.
Нехай Ради та членство в Лицарях Колумба в Україні продовжують зростати. Лицарі — це сильна група чоловіків, які сміливо живуть чотирма характеристиками Лицарів — братерством, єдністю, милосердям та патріотизмом. З чоловіками, відданими таким чеснотам, вони можуть робити великі справи для Бога та Його Народу.
___________________________________
До речі, Лицарі були засновані в Україні за рішенням тодішнього Верховного Лицаря Карла Андерсона. Команда Лицарів з Манітоби протягом кількох місяців працювала над перекладом церемоній українською мовою та готувалася до їх проведення. Після цього члени команди кілька разів подорожували до України, відвідуючи різні міста, де проводили церемонії посвячення перших українських Лицарів.
До складу першої делегації Лицарів, яка вирушила до України для започаткування цього служіння, увійшли: покійний Головний Лицар Манітоби Мерлін Онищук, колишній Великий Лицар Дистрикту Колумбія Лаврентій Сосновович, о. Володимир Башуцький, покійний Митрат Михайло Буячок, нині Преосвященний владика Михайло Квятковський та адвокат Мирон Павловський.
A strong team of Knights and Ladies from the British Columbia and Yukon ‘State’ Council attended the 144th Supreme Convention of the Knights of Columbus in Denver, Colorado. The group included official delegates and other participants and some of their spouses as well as the State Chaplain, Bishop Michael Kwiatkowski. Leading the team was worthy State Deputy, Brother Edgar Nacar and Lady Imelda. There were many formal events and some informal social gatherings throughout the five-day annual international gathering of Knights from around the world that took place this year at the massive Gaylord Rockies Resort and Convention Center just outside of Denver from 3-6 August 2026.
One of the first events was a meeting of the Canadian association of Knights at which one of the highlights was a presentation of the State Chaplain for Ukraine, Bishop Mykhailo Bubniy, who told about the Knights in Ukraine and about daily life in Ukraine which is presently enduring a fifth year of a brutal full-scale invasion by Russia (which actually started incrementally from 2014).
The Eucharistic Masses at a Supreme Convention are always glorious and inspirational. The state of the art big-screen technology transports the thousands of delegates and their families into a different cathedral-like setting at every liturgy. The hours of preparation that must go into each service to bring about what seems to be a flawless execution with world class singing and amazing homilies by globally recognized hierarchy, all come together to transport the participant – clergy and lay faithful alike – into a beautiful spiritual experience at which God and His People unite in a real and powerful way. Knights from British Columbia invariable participated in the colour guard, in the congregation and at the Altar. State Deputy Edgar read the Epistle at the second major Mass - a votive Mass of the Sacred Heart. [The United States Catholic Church consecrated America to the Sacred Heart on June 11th as the country celebrates its 250th year of independence.]
Among the highlights was the always engaging Supreme Knight’s Report. This extensive presentation interspersed by fascinating video clips and photos highlighted the growth and activity of the Knights of Columbus throughout the world and the millions upon millions of dollars and volunteer hours that Knight contribute to charitable causes in some of the most remote areas of the word and at the biggest tragedies. Supreme Knight Patrick Kelly spoke of the expansion of the Order that saw Spain now join many other countries in which the Knights of Columbus are organized and active including: Canada, the Philippines, Mexico, Ukraine, and France. State Secretary Christopher Chen was acknowledged among the first graduates of the new KofC Leadership Program “McGivney Fellows”.
Some of the more fun events were the formal “States Dinner” at which British Columbia both was feted by other councils and, in turn, supported other councils as the delightful tradition of “state songs” resounded throughout the evening. Then there was the social evening where various states either join together at some external location or otherwise gather at various restaurants in the area. British Columbia & Yukon and Alberta & Northwest Territories ended up at a well-known Hibachi Grill Buffet in Denver.
Those who were registered as actual delegates had a lot of work to do at the closed sessions at which the annual business matters took place. They contributed toward the hammering out of resolutions (of which rumour has it a significant amount of time was spent to get the resolution on migration just right). They voted on who the next leaders would be, they submitted the British Columbia & Yukon reports and they proudly stood shoulder to shoulder with some of the most successful state councils from around the world.
The British Columbia and Yukon team returned home filled with inspiration as they are reaffirmed in their goals and mandate for the coming years and just refreshed in the joy and enthusiasm that pervade the Knights of Columbus in all their activity. The state council will continue to engage in charitable and faith activity throughout the territory and will meet its recruitment quotas, because it is a bold and highly motivated organization of Catholic gentlemen. When men learn about the Knights, they know it is a great organization that makes society a better place and they want to be part of it.
З 1 серпня 2026 року о. Алан Візінський призначений для здійснення душпастирської опіки українською католицькою громадою в долині Комокс та районі Страткона на острові Ванкувер.
Відповідне призначення здійснив Преосвященний владика Михайло Квятковський, Єпископ Нью-Вестмінстерської Єпархії, згідно з декретом Prot. 2026/ENW/107.
Особливу увагу в цьому призначенні приділено душпастирській опіці над українськими католицькими вірними, зокрема місійною парафіяльною спільнотою Різдва Пресвятої Богородиці в Кортені, Британська Колумбія.
Душпастирське служіння о. Алана також передбачатиме співпрацю з римо-католицькими парафіями Дієцезії Вікторії в цьому регіоні.
Владика Михайло висловив вдячність єпископу Гарі Гордону та Дієцезії Вікторії за готовність до такої співпраці. Це партнерство дає можливість двом сестринським церковним юрисдикціям спільно дбати про духовні потреби вірних, які проживають у цьому регіоні.
У декреті також висловлено особливу та щиру вдячність о. Степану Витвицькому, який протягом майже двох з половиною років здійснював віддане душпастирське служіння серед українських католицьких вірних долини Комокс та прилеглого регіону.
Отець Степан також висловив готовність підтримувати о. Алана на початку його нового призначення, допомагаючи йому познайомитися з громадою, її людьми та душпастирськими потребами.
Такий дух братньої співпраці є важливим свідченням єдності, тяглості служіння та спільної відповідальності за духовне життя Божого народу.
- - - Новий етап для громади - - -
Українська католицька громада в долині Комокс є відносно молодою, але водночас живою, активною та зростаючою спільнотою.
Протягом останніх років вірні розвивали парафіяльне життя, зберігали українські християнські традиції, молилися за Україну та створювали гостинне місце віри, молитви, спілкування і підтримки для українців та всіх, хто бажає бути частиною цієї громади.
Нове призначення відкриває нову сторінку в житті української католицької спільноти долини Комокс. Важливо, щоб цей перехід відбувався у дусі молитви, взаємної підтримки, довіри та християнської любові.
Просімо Господа, щоб Він благословив служіння о. Алана, зміцнював його у священничому покликанні та провадив його у служінні людям, довіреним його душпастирській опіці.
«Нехай наш Господь і надалі щедро благословляє вірних цього регіону ентузіазмом та успіхом у їхньому житті й поширенні Євангельської звістки Ісуса Христа».
— з декрету Преосвященного владики Михайла Квятковського
Про віру, покликання та служіння: єпископ Нью-Вестмінстерської єпархії та номінант на митрополита Вінніпезької митрополії владика Михайло Квятковський дав інтерв’ю Diaspora FM Vancouver
Єпископ Нью-Вестмінстерської єпархії та номінант на митрополита Вінніпезької митрополії Української Греко-Католицької Церкви, владика Михайло Квятковський, дав інтерв’ю Diaspora FM Vancouver.
У розмові з журналісткою Тетяною Лісовин владика поділився спогадами про дитинство та родину, розповів про своє покликання до священства, шлях душпастирського служіння та досвід єпископського служіння, а також роздумував над роллю віри у сучасному світі.
Особливу увагу під час інтерв’ю було приділено духовному життю українських громад у Канаді, підтримці України та українців у час війни, баченню майбутнього життя парафій Української Греко-Католицької Церкви, а також першим враженням владики після звістки про його призначення номінантом на митрополита Вінніпезької митрополії.
Відверта та щира розмова відкриває особистість владики Михайла, його духовні цінності, життєвий досвід і бачення місії Церкви як місця молитви, єдності, надії та служіння людям.
📅 Прем’єра інтерв’ю відбудеться вже цього вівторка на сторінках Diaspora FM Vancouver.
Запрошуємо до перегляду та просимо стежити за публікаціями Diaspora FM Vancouver і журналістки Тетяни Лісовин, щоб не пропустити прем’єру цієї змістовної розмови.
The people you run into when checking out the new coffee place in New Westminster’s ‘uptown’. After concelebrating the Divine Liturgy at Holy Eucharist Cathedral, Bishop Michael, Chancellor Yuriy Sakvukand cantor Volodymyr Mykhalyshyn decided to go for a morning coffee somewhere nearby. Volodymyr heard about a new JJBean Coffee Roasters coffee house that opened at the new 29-story residential building on 6th Street. Just an extra block further down.
Well, there at an outdoor patio table was New Westminster Mayor Patrick Johnstone, who recognized this Ukrainian Catholic group from attending Ukrainian events. When inside making our order of cappuccinos and pastries, who walks in? The Member of Parliament for this little piece of Canada - Jake Sawatzky with some staff. With both these civic leaders, We chatted a bit about the upcoming New West Fest ’26 which is hosted by our Cathedral where a special announcement may be made about the Ukrainian city of Ivano-Frankivsk and our city of New Westminster!
The VIP run-ins weren’t over. When we returned to the chancery offices, who was there? The now famous “Fluffy” - the, well, fluffy, corgi of the above-mentioned Volodymyr who lives up in the guestrooms. Fluffy has become a big hit with the children that are participating in the summer day-camp being hosted here at our Bishop Jerome Eparchial Centre.
June 12. With Volodymyr Mykhalyshyn cantoring, I offered an early morning Divine Liturgy in the house chapel at the New Westminster Bishop Jerome Eparchial Centre (named for the first Bishop Jerome Chimy, OSBM who was appointed in 1974). Then he drove me out to the Vancouver Airport for and early morning flight to Toronto for a stop, and then to Rome. There was enough of a layover time in Toronto to have a late lunch with the pastor of St. Nicholas Parish, Very Rev. Dr. Roman Lobay, and the Teply family from that parish - a family of teachers in the Catholic school system there. Yet, all good things have their end…. back to the airport, on to Rome.
June 13. Arrive in Rome. A seminarian picked me up at Fumincino Airport and took me to St. Josaphat Pontifical Seminary where I was warmly met by the new Rector, Fr. Bernard Pidhirny, OSBM. I offered a private Eucharistic Liturgy and, rested and then went down into the city for a walk around St Peter’s Square. Had, of course, a real cappuccino and… perhaps a bit of gelato…
June 14. Flight into Slovakia – first to Bratislava and then Kosice. I had not taken this route before to get to Ukraine since my student years (and that was by train), but this time my Ukraine trip started in the far west in the city of Uzhhorod.
June 15. A very kind priest of the Redemptorist Vice-Province of Michalovce, Slovakia, Father Antony. met me at the airport in Kosice to drive me to the border crossing at the city of Uzhhorod where I would have to cross on my own by foot and someone would meet me on the other side. Before we made it to the border however, we made a stop at the huge Byzantine minor basilica of the Descent of the Holy Spirit and shrine, operated by the Redemptorist Fathers in Michalovce. There the Redemporists offered kind hospitality and a tour of their monastery and shrine. In the basilica are enshrined the relics of the Redemptorist martyr, Blessed Methodius (Dominik Trčka) CSsR, who served the Eastern Catholics in that part of Europe including western Ukraine and eastern Czechoslovakia. He died in prison at the hands of the Communist regime.
June 15. We arrived at the border at the same time as a couple of buses, so the line was long and we had to wait at the gate a couple of hours before I could enter the control area. Fr. Antony was kind enough to wait with me. When the time came, I bid farewell to Fr. Antony and made my way into the line and procedure – first the Slovakian side, then across to the Ukrainian side. Truth be told, I found both sides were thorough and no-nonsense, but fair and efficient. When I passed through the final gate into Ukraine a twinge of emotion welled up in me as well as sense of joy. I was back and it was good to back! But, yet there was the war…
To my relief, there was a gentleman from the Mukachevo Eparchial centre in Uzhorod to meet me. It was a very hot day. [If fact, the whole travel experience, except for the two days of the annual pilgrimage to Zarvanytsya, were SCORCHING hot days (“speka” as they say in Ukraine)] However, the car started moving and the breeze helped cool things off. As we were driving, an suv cut two lanes in front of us and almost caused an accident except for the lighting-fast move of our driver. Now I’m not sure where it came from, but I muttered, “what an idiot” (Prydurok ostaniy). Then I realized that wasn’t very appropriate, so I apologized to the driver. He wryly replied, “well, if its true, its true…”.
June 15. We arrived at the palatial Mukachevo Eparchial chancery and residence of the Bishop in the heart of Uzhhorod. [Yes, the Eparchy is named for a neighbouring city, but back in the day the Hapsburg dynasty gifted the eparchy this beautiful cathedral and monastery-like complex. So they moved their administration to Uzhhorod, while maintaining the traditional name of Mukachevo]. It was repurposed in the Soviet years. You can imagine how the communist regime let the building decay, but now it is being refurbished into an appropriate residence and centre to serve the growing pastoral needs of the great Subcarpathian Eparchy of far western Ukraine. Bishop Teodor Matsapula, IVE, the young energetic Bishop of the Eparchy, met me at the centre and had me escorted to my room on the top floor. (I felt somewhat sorry for the deacon who carried may larger suitcase all the way up the winding stairs.) It was a very comfortable room. I rested a bit.
That evening some of the heads of the eparchial and exarchal catechism commissions from around Ukraine started to gather for our meetings the next day. Those who arrived earlier, including the Director of the Pedagogical-Catechetical Institute of the Ukrainian Catholic University, Dr. Nazar Duda, were invited to join Bishop Teodor for a walking tour along the Uz River that runs down the centre of the city. We began at the historic Ashkenazi Synagogue and made our way past the Augustin Voloshyn monument (the Ukrainian Catholic monsignor who was a leader of Subcarpathian Ukraine and even became its declared president at one point), and then up to a new cemetery where many soldiers who have died defending Ukrainian against Russia’s brutal invasion are interred. We offered prayers there for the deceased and sang them a heartfelt “Vichnaya pamyat;”.
June 16-17. We began two days of sessions with all the local heads of catechetical commissions of all the eparchies and exarchates of Ukraine. Bishop Teodor welcomed us and expressed his vision and hopes for a vibrant catechism movement within his own eparchy. As the Head of the Patriarchal Catechetical Commission, I gave the opening talk, during which I stressed three points:
- the paramount importance of catechesis in the Church today and the gratitude of the Bishops and the Church, as a whole, for the amazing efforts of catechists,
- the importance of a strong Biblical foundation together with easy, yet immeasurably effective methods of Lectio Divina and the myriad of great Catholic Bible-study resources online – especially from the Catechetical Commission, and
- to be aware of shifting social and moral movements in the world and within our own society and to boldly and with the love of Christ respond readily with the light and truth of the Gospel and the teachings of Christ’s Church.
In these two days, these top catechists, priests, Sisters and laypeople, entrusted with the development of strong catechetical programs throughout their eparchies – shared best practices, sometimes commiserated about some challenging trends. Yet they were clearly filled with hope, and made plans for events and new movements in the immediate future. Bishop Teodor and his team also took the group on a tour of the budding Catholic school network in the city and other historic or developing sites, all within walking distance.
We also saw the massive bomb shelter beneath the complex where children are rushed down when the sirens go off.
June 18-19. Formal and informal meetings at the Offices of Patriarchal Catechetical Commission at the Lviv Patriarchal Centre and especially at the Theological Faculty building of the Ukrainian Catholic University near Holy Spirit Seminary – all along…. Saint John Paul II Avenue in Lviv. Preparation was also underway for the big final round of Ukraine’s national “Search for Truth” Contest, hosted by the Commission.
June 20. The annual All-Ukraine “Search for Truth” contest in two age-groups. The best teams from practically every eparchy and exarchate throughout Ukraine and some from western Europe – including England, Norway, Italy and Germany competed on their knowledge of the Catechism. Especially the Youth Catechism, “We Walk With Christ” issued in 2020. Younger children gather in the morning for an intense and fun, but serious, string of ever-tougher questions. They do amazingly well! Although, there eventually are three teams that do better than the rest and take the top three places. The same happens in the afternoon with the older youth. I served as judge on a panel of three – two other professors from the University. There was some disappointment by some of the teams. Understandably. They poured their hearts and souls into this contest. They travelled far – some from areas of frequent bombardment and hardship. But we tried to impress upon them how truly amazing they were in how they did – whether or not they went home with trophies and prize money. A documentary (or adventure) video will have to be made of this contest. It would surely be an inspirational watch for anyone throughout the Church, throughout the world for that matter.
June 21. The first All-Canada “Search for Truth” Contest! Yes, the very next day, we hosted from the Pedagogical-Catechetical Institute at UCU, the very first Catechism “Search for Truth” contest with teams entering from Newfoundland, Toronto, Saskatoon and British Columbia! This was accomplished online and worked very well! I again served as one of the judges on the panel. The children again, all did very well. They too received certificates and mementos of their participation. Next year there will be even more groups from each of Canada’s five eparchies.
June 22-24. Catechism Sessions at the Institute. Beautiful daily Divine Liturgies in a filled chapel at the UCU Theological Faculty. (it was melting hot, but spirits were soaring)
June 24. Online meeting with the heads of Catechism Commissions/’Departments for the Ukrainian Catholic eparchies and exarchates of Western Europe.
June 25. Trip to meet Bishop Dmytro Hryhorak at the city of Chortkiv. Discussion about new formation programs for their catechists – that will be offered by the Catechetical-Pedagogical Institute in Lviv. The Bishop is in full support!
June 26. Major pilgrimage at Stradch, Ukraine. An ancient site of early martyrs, some 2000 tortured and executed by the invading Tatars in the 12th century. Thus, the name of the village (“Stradch” signifies a place or event of execution). More recently, as the Communist Soviets were passing through, the parish priest, Fr. Nicholas Conrad and his cantor, Volodymyr Pryjma were killed - the former shot, the latter mercilessly beaten to death. His Beatitude Sviatoslav and many bishops and clergy and thousands of other pilgrims gathered at the outdoor altar. It was a time of grace and inspiration to have such a public manifestation of faith in this time of war. Families of fallen soldiers were specially honoured. Some local politicians attended as well as former President of Ukraine, Petro Poroshenko.
June 27. The graduation of one of the largest classes in the history of the Catechetical-Pedagogical Institute. I was joined by Bishop Vasyl Tuchapets, OSBM from the city of Kharkiv and Bishop Mykhailo Bubniy, CSsR from the city of Odesa – both providing pastoral care and leadership in the eastern and southern regions where the war rages most intensely. At the graduation ceremonies, the president of the Ukrainian Catholic University, Metropolitan Borys Gudzak also addressed the graduating Catechists. It was truly a happy day for the catechists and their families that came out to be with them on this special day after some three tough years. Many will go on to at complete the master’s program and some, further.
June 28. Annual national All-Ukraine pilgrimage of Catechists. This was going to happen in the new shrine at Starunya in the Ivano-Frankivsk province (oblast), but since His Beatitude Sviatoslav was leading the 25th anniversary celebration of Pope St. John Paul’s 2001 visit to Ukraine at Lviv, the catechists decided to go there instead. It was a (HOT!), but glorious day as almost the entire synod of bishops from around the world joined the Head of the Ukrainian Catholic Church and many priests and, again, thousands of pilgrims, at the Parish Church of the Nativity of Mother of God in Sykhiv where Pope John Paul II met with hundreds of thousands of youth a quarter of a century ago. They remember this. Ukraine remembers this. It was a moment of raising the spirits and dignity of an entire nation into the love of Christ and His Church. Ukraine was never the same after that.
At this event, I had the honour of representing the hundreds of Catechists who had gather by greeting His Beatitude and presenting him with one of the recent accomplishments of the Patriarchal Catechetical Commission - a newly publishes Ukrainian version of the famed Jerusalem Bible. After the Divine Liturgy, the Catechists still made their way to a beautiful forest park to pray a Way of the Cross. This was followed by a Moleben’ to Blessed Josaphata Hordashevska, who the Synod declared in 2025 to be the patron of Catechists of the Ukrainian Catholic Church. Then the awarding of the ‘catechist of the year’ trophies to catechists chosen by their peers in each jurisdiction throughout Ukraine.
Recent Comments