Двадцять шостого квітня минає сорок років від часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції – трагедії, що спричинила соціально-екологічну катастрофу глобального масштабу і назавжди змінила обличчя нашої землі та долю мільйонів людей.
Сорок років, за біблійною традицією, – це особливий період: час випробування, очищення пам’яті та глибокого переосмислення пройденого шляху, а також досвіду Божої присутності серед нас. Як колись ізраїльський народ сорок років мандрував пустелею до обітованої землі, так і ми впродовж чотирьох десятиліть несемо тягар Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ми зупиняємося, щоб осмислити цей шлях і винести уроки для майбутнього.
Насамперед схилімо голови перед подвигом ліквідаторів. Вони стали живим втіленням слів Христа: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів життя віддає» (Ів. 15, 13). Ці люди йшли у вогонь і долали наслідки атомного лиха не заради слави, а заради спасіння життя. Їхня жертва зупинила поширення смертельної радіації та стала живим щитом для всієї Європи та світу.
Сьогодні, коли Україна знову палає у вогні війни, ми бачимо той самий дух самопожертви в наших воїнах і рятувальниках. Молитовно згадуємо кожного, хто віддав своє здоров'я і життя заради нашої безпеки. Нехай цей день скорботних роковин стане днем молитви: помолімося за тих, хто загинув, ліквідовуючи наслідки цієї катастрофи.
Навіть через сорок років ми знаємо лише частину численних екосоціальних викликів Чорнобиля, які відображаються в долях постраждалих. Ця катастрофа була не лише технічною помилкою – вона стала наслідком духовної сліпоти радянської системи, яка поставила ідеологію вище за людське життя, а фальшиву велич — вище за істину та моральну відповідальність.
Досвід Чорнобиля засвідчує: людина не може свавільно й безкарно панувати над Божим світом. Катастрофа нагадує про нашу спільну відповідальність за все Боже створіння, за довкілля. Ми маємо усвідомити: зловживання дарами Творця — забруднення повітря й води, виснаження землі, нищення природи, марнотратне використання енергії та ресурсів — є гріхом проти Бога, ближніх і майбутніх поколінь.
Нинішні роковини Чорнобиля ми переживаємо в умовах повномасштабної війни, яка нищить не тільки людські життя, а й Боже створіння — землю, воду і ліси, перетворюючи їх на зону лиха. Ворог використовує цивільну ядерну інфраструктуру як інструмент шантажу. Окупація Чорнобильської АЕС на початку вторгнення та постійна загроза на Запорізькій АЕС свідчать, що уроки минулого засвоєні не всіма.
Світ знову опинився на небезпечній межі, де людська гординя і безвідповідальність можуть призвести до нових катастроф. У цьому контексті закликаємо міжнародну спільноту до рішучих дій, щоб не допустити повторення трагедії, масштаби якої можуть перевершити події 1986 року.
Руйнуючи енергетичну інфраструктуру, агресор не лише позбавляє людей звичних умов життя, а й безпосередньо загрожує здоров’ю і життю мільйонів. Трагічний досвід Чорнобиля та сучасні виклики війни з особливою силою закликають нас до екологічного навернення, про яке постійно нагадує Церква.
Тож станьмо мудрими і відповідальними управителями дарів Творця. Кожна зекономлена одиниця енергії, кожне посаджене дерево, кожна відмова від надмірного споживання — це наш внесок у запобігання новим екологічним лихам.
Бюро УГКЦ з питань екології до сорокових роковин аварії на ЧАЕС ініціювало Всеукраїнську екосоціальну акцію «Свічка пам’яті» під гаслом «Пам’ятати минуле – берегти майбутнє». Її мета — вшанувати ліквідаторів і жертв катастрофи, а також закликати до екологічного покаяння й активного захисту довкілля в умовах сучасних загроз.
Запрошуємо всіх вірних нашої Церкви та людей доброї волі піднести молитви за упокій душ спочилих героїв-ліквідаторів і за здоров’я тих, хто досі несе тягар наслідків Чорнобильської катастрофи. Запалімо в неділю, 26 квітня, о 20:00 на підвіконнях наших осель «Свічку пам’яті» як символ незгасної молитви і надії на зцілення створіння. Будьмо солідарними з тими, хто потребує медичної та соціальної допомоги внаслідок аварії на ЧАЕС.
Нехай Господь, який своїм воскресінням переміг смерть, допоможе нам зцілити рани Чорнобиля. Благаймо воскреслого Христа про дар екологічного навернення, щоб бути гідними свідками Божої любові, перемагати зло, берегти наш спільний дім і примножувати дари Творця.
Благословення Господнє на вас!
† СВЯТОСЛАВ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого священномученика Януарія і тих, що з ним,
From Sunday evening, April 12 until Tuesday, April 14, a meeting of the Ukrainian Catholic bishops of North America was held in Winnipeg, Manitoba at the chancery office of the Archeparchy of Winnipeg, located on the banks of the historic Red River. The purpose of the meeting, besides strengthening the fellowship and fraternal bond among the bishops, was to share and discuss mutual challenges facing the Ukrainian Catholic Church in the North American diaspora, to celebrate successes and achievements, and to plan mutual strategies for the future.
The Metropolitan Archbishop of Winnipeg, Most Rev. Lawrence Huculak hosted the following bishops for the meeting: Archbishop Borys Gudziak (Archbishop of Philadelphia, Metropolitan of Ukrainian Catholics in the United States), Bishop David Motiuk (Edmonton Eparchy), Bishop Paul Chomnycky (Stamford Eparchy), Bishop Benedict Aleksiychuk (Eparch of St. Nicholas Eparchy in Chicago), Bishop Bryan Bayda (Eparchy of Toronto), Bishop Bohdan Danylo (St. Josaphat Eparchy in Parma), Bishop Andriy Rabiy (Auxiliary Bishop of the Archeparchy of Winnipeg), Bishop Michael Smolinski (Eparchy of Saskatoon), and Bishop Michael Kwiatkowski, (Eparchy of New Westminster).
Over the course of two days the Canadian and American bishops held their own separate Metropolia meetings, culminating with a final plenary session with all the bishops together.
The bishops heard short reports on the work of Patriarchal Catechetical Commission (Bishop Michael Kwiatkowski), the Patriarchal Youth Commission (Bishop Bryan Bayda), and the Patriarchal Commission for Clergy (Bishop Bohdan Danylo).
Among other topics, the bishops also discussed challenges faced by recent Ukrainian immigrants in our two countries and ways in which our parish communities can assist and support them, and the current status of work on the English translation of the Divine Liturgy, which, hopefully, will be in the hands of the faithful by the end of this year.
The bishops also confirmed their support for two upcoming annual events: the SingCon Cantors Workshop, to be held at St. Elias Ukrainian Catholic Parish in Brampton, ON from September 10-14, 2026, and the All-American Youth Pilgrimage to be held in Parma, OH from June 11-14, 2026. Lay participants from all our eparchies will be encouraged to participate in these events.
The meeting ended on Tuesday evening, April 14, 2026 with a testimonial banquet held in honor of Most Rev. Archbishop Lawrence Huculak on the occasion of his 75th birthday and 20th anniversary of his Installation as Metropolitan of Winnipeg. Over 400 bishops, priests, religious men, women, and lay faithful gathered to fete their beloved archpastor on this memorable occasion.
Українські католицькі єпископи Канади та США зібралися у Вінніпезі для обговорень та святкування
Пресреліз
Від вечора неділі, 12 квітня, до вівторка, 14 квітня 2026 року, у Вінніпезі (провінція Манітоба) відбулася зустріч єпископів Української Греко-Католицької Церкви Північної Америки. Засідання проходили в канцелярії Вінніпезької архиєпархії, розташованій на берегах історичної річки Ред рівер.
Метою зустрічі, окрім зміцнення братерської єдності та взаємної підтримки між єпископами, було обговорення спільних викликів, що стоять перед Українською Греко-Католицькою Церквою в північноамериканській діаспорі, відзначення досягнень, та формування спільних стратегій на майбутнє.
Високопреосвященний владика Лаврентій Гуцуляк, митрополит Вінніпезький, приймав таких єпископів: архиєпископа і митрополита Філадельфійського Бориса Ґудзяка (Філадельфійська митрополія), єпископа Давида Мотюка (Едмонтонська Єпархія), єпископа Павла Хомницького (Стемфордська Єпархія), єпископа Венедикта Олексійчука (Єпархія Св. Миколая в Чікаго), єпископа Браяна Байду (Торонтонська Єпархія), єпископа Богдана Данила (Епархія Святого Йосафата в Пармі), єпископа Андрія Рабія (єпископа-помічника Вінніпезької Епархії), єпископа Михаїла Смолінського (Саскатунська Епархія) та єпископа Михаїла Квятковського (Нью-Вестмінстерська Епархія).
Упродовж двох днів канадські та американські єпископи провели окремі засідання своїх митрополій, які завершилися спільною пленарною сесією за участю всіх єпископів.
Єпископи заслухали короткі звіти про діяльність Патріаршої катехитичної комісії від єпископа Михаїла Квятковського, звіт про діяльність Патріаршої молодіжної комісії від єпископа Браяна Байди та звіт Патріаршої комісії у справах духовенства від єпископа Богдана Данило.
Серед інших питань єпископи обговорили труднощі, з якими стикаються нові українські іммігранти в обох країнах, а також можливості їх підтримки з боку парафіяльних громад. Вони також розглянули стан підготовки англомовного перекладу Божественної Літургії, який, як очікується, буде доступний для вірних до кінця цього року.
Єпископи підтвердили свою підтримку двом щорічним заходам: Дяківській конференції SingCon, яка відбудеться в парафії святого Іллі Української Греко-Католицької Церкви в Брамптоні (Онтаріо) з 10 по 14 вересня 2026 року, та Всеамериканській молодіжній прощі, яка відбудеться в Пармі (Огайо) з 11 по 14 червня 2026 року. Мирян з усіх єпархій заохочують брати участь у цих подіях.
Зустріч завершилася у вівторок увечері, 14 квітня 2026 року, урочистим бенкетом на честь високопреосвященного владики Лаврентія Гуцуляка з нагоди його 75-літнього Ювілею з дня народження та 20-ліття інтронізації як Митрополита Вінніпезького. Понад 400 єпископів, священників, монашества та мирян зібралися з цієї нагоди, щоб вшанувати свого дорогого архипастиря.
From Sunday evening, April 12 until Tuesday, April 14, a meeting of the Ukrainian Catholic bishops of North America was held in Winnipeg, Manitoba at the chancery office of the Archeparchy of Winnipeg, located on the banks of the historic Red River. The purpose of the meeting, besides strengthening the fellowship and fraternal bond among the bishops, was to share and discuss mutual challenges facing the Ukrainian Catholic Church in the North American diaspora, to celebrate successes and achievements, and to plan mutual strategies for the future.
The Metropolitan Archbishop of Winnipeg, Most Rev. Lawrence Huculak hosted the following bishops for the meeting: Archbishop Borys Gudziak (Archbishop of Philadelphia, Metropolitan of Ukrainian Catholics in the United States), Bishop David Motiuk (Edmonton Eparchy), Bishop Paul Chomnycky (Stamford Eparchy), Bishop Benedict Aleksiychuk (Eparch of St. Nicholas Eparchy in Chicago), Bishop Bryan Bayda (Eparchy of Toronto), Bishop Bohdan Danylo (St. Josaphat Eparchy in Parma), Bishop Andriy Rabiy (Auxiliary Bishop of the Archeparchy of Winnipeg), Bishop Michael Smolinski (Eparchy of Saskatoon), and Bishop Michael Kwiatkowski, (Eparchy of New Westminster).
Over the course of two days the Canadian and American bishops held their own separate Metropolia meetings, culminating with a final plenary session with all the bishops together.
The bishops heard short reports on the work of Patriarchal Catechetical Commission (Bishop Michael Kwiatkowski), the Patriarchal Youth Commission (Bishop Bryan Bayda), and the Patriarchal Commission for Clergy (Bishop Bohdan Danylo).
Among other topics, the bishops also discussed challenges faced by recent Ukrainian immigrants in our two countries and ways in which our parish communities can assist and support them, and the current status of work on the English translation of the Divine Liturgy, which, hopefully, will be in the hands of the faithful by the end of this year.
The bishops also confirmed their support for two upcoming annual events: the SingCon Cantors Workshop, to be held at St. Elias Ukrainian Catholic Parish in Brampton, ON from September 10–14, 2026, and the All-American Youth Pilgrimage to be held in Parma, OH from June 11–14, 2026. Lay participants from all our eparchies will be encouraged to participate in these events.
The meeting ended on Tuesday evening, April 14, 2026 with a testimonial banquet held in honor of Most Rev. Archbishop Lawrence Huculak on the occasion of his 75th birthday and 20th anniversary of his Installation as Metropolitan of Winnipeg. Over 400 bishops, priests, religious men, women, and lay faithful gathered to fete their beloved archpastor on this memorable occasion.
We find ourselves walking through “Bright Week”. A time when we want to celebrate the joyful, truly irrepressible news that Jesus Christ - the Son of God - IS risen from the dead and has conquered death and all sin and evil. Hopefully we have all read the Easter pastoral greetings from the Head of our Church, His Beatitude Sviatoslav as well as the greeting from our Ukrainian Catholic Bishops of the Winnipeg Metroplia - and many other heartfelt greetings from other sources.
Perhaps many of us also tuned in online to the first Urbe et Orbi Paschal message of Pope Leo XIV and received his Easter blessing.
In the context of his Easter message, His Holiness also shared an invitation to join him this Saturday, April 11th, for an urgent and earnest prayer to our Lord for peace in our darkened world. The Holy Father has spoken up for an end to the war in Ukraine on several occasions. He has spoken encouraging words directly to His Beatitude Sviatoslav and the President of Ukraine. His call to prayer this Saturday, although presented with the due confidence of one who knows the power and love of Christ’s Gospel teaching, also seemed to be accompanied by a no-nonsense tone that suggested that we should “listen up”!
The war in Ukraine weighs heavily on our hearts and souls - experiencing some semblance of the exhaustion of those who remain in Ukraine (although we dare not compare our tiredness with those who are daily at the front). Pope Leo calls all people of good will to join him this Saturday to pray earnestly for an end to the war in Ukraine and for an end to the wars all over the world and for an end to the greed, fear and hatred that fuel those conflicts. The fear that Russia’s war on Ukraine and other wars would not only drag on but could spill out into the world is starting to appear justified.
At any time on Saturday and throughout the day... alone or with others, Let us turn our hearts continuously to prayer. In our churches with fellow parishioners, in our homes with family members and neighbours, on our knees, on our way behind the wheel, watching a livestream of the Vigil from St. Peter’s Square, or quietly praying a Rosary… what ever works for us…. But let us pray. This is an opportunity to pray with the world. This is the opportunity to pray now.
Let us join Pope Leo this Saturday April 11, 2026 for his VIGIL FOR PEACE!
__________________________________
[PS An historical reflection for April 11th - “The Soviet security services prepared a special plan for the liquidation of the Ukrainian Catholic Church. This plan carried out Stalin’s direct order and received his praise. On April 11, 1945 with no proof of guilt, The Servant of God Metropolitan Josyf Slipyj, the Blessed Hieromartyrs Bishops Hryhorii Khomyshyn, Nykyta Budka (the first Bishop for Canada), Mykola Charnetskyi and Ivan Liatyshevskyi were arrested. Soon after that the Bishops of Przemsyl, Josaphat Kotsylovsky and Hryhory Lakota, about 500 priests from all over western Ukraine, in addition, almost all eparchial officials, professors of the Theological Academy and other seminaries, well known pastors.” That happened some 81 years ago and ushered in over four decades of brutal persecution of the Church. Now with the Russian invasion beginning that persecution began again twelve years ago within any occupied territory.]
НАС ЗАПРОШУЮТЬ ПРИЄДНАТИСЯ ДО МОЛИТВИ ВСЬОГО СВІТУ В СУБОТУ, 11 КВІТНЯ
Дорогі Вірні Нью-Вестмінстерської Єпархії,
Христос Воскрес!
Ми переживаємо «Світлий тиждень». Час, коли прагнемо відсвяткувати радісну, воістину нестримну звістку про те, що Ісус Христос - Син Божий - воскрес із мертвих і переміг смерть, гріх і зло. Сподіваюся, що всі ми вже прочитали пасхальні пастирські послання Глави нашої Церкви, Його Блаженства Святослава, а також вітання наших українських католицьких єпископів Вінніпезької митрополії та багато інших щирих привітань.
Можливо, багато хто з нас також долучився онлайн до першого пасхального благословення Urbi et Orbi Папи Лева XIV та прийняв його великоднє благословення.
У контексті свого пасхального вітання Його Святість також поділився запрошенням приєднатися до нього цієї суботи, 11 квітня, для наполегливої та палкої молитви до нашого Господа за мир у нашому темному світі.
Святий Отець неодноразово закликав до припинення війни в Україні. Він звертався безпосередньо до Його Блаженства Святослава та Президента України зі словами підбадьорення.
Його заклик до молитви цієї суботи, хоча й виголошений з належною впевненістю людини, яка знає силу та любов Євангельського вчення Христа, також, здавалося, супроводжувався серйозним тоном, який натякав на те, що нам слід «прислухатися»!
Війна в Україні тяжіє на наших серцях і душах - ми відчуваємо певну втому тих, хто залишився в Україні (хоча ми не сміємо порівнювати нашу втому з тими, хто щодня на фронті). Страх, що війна росії проти України та інші війни не тільки затягнуться, але й можуть поширитися на весь світ, починає виправдовуватися. Папа Лев закликає всіх людей доброї волі приєднатися до нього цієї суботи, щоб палко молитися за припинення війни в Україні та за припинення війн у всьому світі, а також за припинення жадібності, страху та ненависті, які підживлюють ці конфлікти.
У будь-який час суботи та протягом дня... наодинці чи з іншими, давайте постійно звертати наші серця до молитви. У наших церквах з парафіянами, в наших домівках з членами родини та сусідами, на колінах, за кермом, долучаючись до трансляції чування з площі Святого Петра чи тихо молячись на вервиці… Вибираємо будь-які способи, які нам подобаються… Але давайте помолимося! Це наша можливість молитися зі світом. Це можливість молитися зараз.
Давайте приєднаємося до Папи Лева цієї суботи, 11 квітня 2026 року, на його ЧУВАННЯ ЗА МИР!
___________________________
[P.S. Історичні роздуми на 11 квітня]
«Радянські спецслужби підготували спеціальний план ліквідації Української Греко-Католицької Церкви. Цей план виконав прямий наказ Сталіна та отримав його похвалу. 11 квітня 1945 року без жодних доказів провини було заарештовано митрополита Йосифа Сліпого, єпископів Григорія Хомишина, Микиту Будку (першого єпископа для Канади), Миколу Чарнецького та Івана Лятишевського.
Невдовзі після цього було заарештовано єпископів Перемишльського - Йосафата Коциловського та Григорія Лакоту, близько 500 священників з усієї Західної України, а також майже всіх єпархіальних чиновників, професорів Богословської академії та інших семінарій, відомих пасторів». Це сталося близько 81 року тому та започаткувало понад чотири десятиліття жорстоких переслідувань Церкви. Тепер, з початком російського вторгнення дванадцять років тому, ці переслідування знову почалися на будь-якій окупованій території.]
Наближаючись до великого свята Пасхи, яке наш Катехизм називає «Празником празників» (Христос — наша Пасха, 559), ми готуємося до нього з радістю. Але для багатьох із нас ця радість затьмарена війною в Україні, загрозами інших воєн, а також непевністю та ослабленням моральних орієнтирів у середовищі, що нас оточує.
У такі часи людина може відчувати безсилля — у власному житті або серед інших людей у суспільстві, де вона живе. Ми подібні до учнів Христа під час Його страстей: стоїмо осторонь, розгублені й налякані, не розуміючи того, що відбувається. Або як Божа Мати, жінки та Іван біля хреста — дивимося і не можемо нічого змінити, бачачи, як Господь віддає Себе з любові до нас. Проте, хоч би що ми відчували сьогодні, досвід історії показує: темні часи минають, і навіть найважчі війни завершуються.
Наш спокій не походить від очікування, що світ сам по собі стане кращим. Ми знаходимо мир у світлі нашої віри. Христос дає нам надію і нове життя. Він показав це через Свої страсті й воскресіння, які ми особливо переживаємо в цей час. Це слово надії живе в Євангелії та в навчанні Церкви. Ми покликані його зрозуміти й жити ним, ділячись зі світом, який сьогодні цього потребує.
Одним із найсильніших моментів церковного року є ніч між Великою Суботою та Великоднем. Ми входимо до темного храму, вшановуємо Плащаницю і роздумуємо над тим, що Христос зробив для нашого спасіння. Потім Плащаницю переносять до вівтаря, і ми виходимо з храму, залишаючи позаду знаки смерті та смутку — хрест, гріб, темні багряні накриття. Коли виходимо, співці починають урочисто співати стихири, які розповідають про ангелів, що вже співають про воскресіння Спасителя. Ми просимо Господа дозволити нам на землі приєднатися до цього ангельського хору, бо наші власні душі волають, бажаючи увійти в цю радість.
Ми обходимо храм у прохолодній передсвітанковій темряві. Стаємо перед зачиненими дверима і знову проголошуємо нашу віру у воскресіння. Священник тричі стукає у двері, вони відчиняються, і ми входимо до храму вже з іншим розумінням. Гріб відсунений, темрява змінюється світлом — свічками, квітами, вишитими рушниками. Уся спільнота сміливо та радісно співає, проголошуючи: Христос воскрес! Смерть переможена! І гріб більше не є кінцем життя. Господь Своєю любов’ю і жертвою дав нам це.
Нехай кожен у Церкві та за її межами переживе цей досвід. Нехай Великдень — чи скромний, чи урочистий — дасть нам ту радість і надію, які потрібні сьогодні. Багато хто думає, що ми живемо в часах, про які сказано у 24-му розділі Євангелія від Матея, де Господь говорить про часи темряви та хаосу. Але в цей пасхальний час варто також подивитися на 28-й розділ — розділ надії та сміливості. Бо Господь прийшов у наш світ, щоб вивести нас до нового життя з Ним, де страждання минає і смерті більше немає. «…від смерти бо до життя, і від землі до небес, Христос Бог нас перевів!» (Пісня 1, Канон Пасхи).
Благословення Воскреслого Господа нашого Ісуса Христа на всіх вас!
Щиро Ваші у Воскреслому Господі,
+Лаврентій Гуцуляк, ЧСВВ
Митрополит-Архиєпископ Вінніпезький
+Давид Мотюк
Єпарх Едмонтонський
+Браян Байда, ЧНІ
Єпарх Торонтонський та Східної Канади
+Михайло Квятковський
Єпарх Ню Вестмінстерський
+Михайло Смолінський, ЧНІ
Єпарх Саскатунський
+Андрій Рабій
Єпископ-помічник Вінніпезький
+Михайло Вівчар, ЧНІ
Єпарх-емерит Саскатунський
Дано 28 березня 2025 року
у Лазареву суботу та у день преподобного Іларіона Нового
ON THE OCCASION OF THE FEAST OFTHE RESURRECTION OF OUR LORD
To the Reverend Fathers, Religious Sisters,
Venerable Monastics, Seminarians, & Brothers and Sisters in Christ!
Christ is Risen! Indeed, He is Risen!
Dearly Beloved in Christ!
As we approach the great feast of Easter, which our Catechism rightly describes as the “feast of feasts” (Christ our Pascha, 559), we want to engage in joyful preparation. Yet, for many of us, the desire for the natural happiness of the season is clouded by the war in Ukraine, other looming conflicts, and the social and moral uncertainty within our own society.
At such a time, we may come to feel powerless, whether in our own personal lives or gathered with others in the society in which we presently find ourselves. We are somewhat like the Lord’s disciples at the time of the Passion—standing at a distance, confused and afraid, observing an unthinkable turn of events. Or we are like the Mother of God, the women, and John at the foot of the cross, standing helplessly and gazing upon the King of Kings, Who sacrifices all out of His love for us. However, no matter what we may be feeling in the present day, history tells us that dark times do eventually pass and even the most barbarous wars always end.
Our comfort, however, is not derived from waiting for an inevitably better wave of human civilization. We derive peace from the light of our Christian faith. Christ clearly gives us a message of hope and new life. He demonstrated this through His life-giving Passion and Resurrection, which we celebrate especially during this season. This message of hope and courage is found in His living Word and pervades the teachings of His Church. We are invited to learn this message well and to participate in its salvific power by sharing it throughout a world that so desperately needs to hear it today.
One of the most dramatic and impressive liturgical practices that we have in our Church year happens in the wee hours between Holy Saturday and Easter Sunday. We enter a darkened church, venerate the plashchanytsya (burial shroud of Christ), and contemplate that sad mystery of the Lord’s plan for our salvation. The shroud is taken away to the sanctuary and we exit the church, leaving behind the trappings of death and sorrow—the cross of execution, the tomb, and the mournful purple coverings. As we are leaving, the cantors begin to solemnly chant the hymn that speaks of the angels already singing about the Resurrection of the Saviour. We ask the Lord if we upon the earth may join them in their song, as our own souls cry out to enter into that joy.
We process around the church in the chilly darkness before sunrise. We stand at the closed doors of the church and proclaim, repeatedly, our faith and trust in the Resurrection. After the priest resolutely knocks thrice on the doors, they are flung open and we joyfully enter into a new reality. The tomb is moved aside, and the somber trimmings are replaced by bright candles, flowers, and embroidery. The whole congregation boldly and joyously sings the proclamation: Christ is risen! Death is conquered! And the grave will never be an end to life. Our Lord, by His own love and sacrifice, has won this for us.
May each of the faithful throughout our Church and beyond have such an uplifting experience! May our Easter morning experience—as grandiose or humble as it may be—give each of us the joy and hope that we need for our times. Lately, not a few have wondered if we are passing through the challenges described in the 24th chapter of Matthew’s Gospel, where the Lord speaks of times of darkness and turmoil. Nevertheless, in this Paschal season, let us allow ourselves to also contemplate the 28th chapter of hope and courage. For we are called to always remember that our Lord came into our hopeless world to lead us into the light of a new and resurrected life with Him, where suffering passes and death is no more. “… for Christ our God has taken us from death to life, and from earth to heaven!” (Ode 1, Canon of Pascha).
The blessing of the Resurrected Lord be upon all of you!
Sincerely Yours in the Risen Lord,
+ Lawrence Huculak, OSBM
Metropolitan Archbishop of Winnipeg
+ David Motiuk
Bishop of Edmonton
+ Bryan Bayda, C.S.s.R.
Bishop of Toronto
+ Michael Kwiatkowski
Bishop of New Westminster
+ Michael Smolinski, C.S.s.R.
Bishop of Saskatoon
+ Andriy Rabiy
Auxiliary Bishop of Winnipeg
+ Michael Wiwchar, C.S.s.R.
Bishop Emeritus of Saskatoon
Given onMarch 28, 2026
On Lazarus Saturday and commemoration of venerable Hilarion
Recent Comments