НЕОЧІКУВАНЕ ВІДКРИТТЯ СПРАВЖНЬОГО СКАРБУ БРИТАНСЬКОЇ КОЛУМБІЇ
Несподівана зустріч Владики-номінанта митрополита Михайла Квятковського з майстром Андре Патрі на ранчо A.P. Guest Ranch біля Меррітта.
Іноді варто просто зупинитися. Ми їхали з Келовни до дитячого табору святого Володимира, який організовує Нью-Вестмінстерська єпархія УГКЦ, і майже проминули дерев’яні ворота з вивіскою «AP Corral». Легко було б вирішити, що в Нікола-Веллі вже все знайоме. Але саме тут, серед сосен, кінських загонів і запаху шкіри та металу, живе людина, яка перетворює звичайне залізо, старі підкови і шматки агату на справжню поезію Дикого Заходу.
Саме таку зупинку зробив цього дня Владика-номінант митрополит Михайло Квятковський. Разом із супутниками він опинився на A.P. Guest Ranch - гостьовому ранчо в західному стилі, де господар Андре Патрі вже не одне десятиліття створює те, що сам називає «Western Art Originals».
Людина багатьох талантів
Андре Патрі народився в Лашуті, Квебек, і виріс на фермі. Ще в чотири роки він вирізав із картонних коробок напівтривимірні фігурки тварин. Одне з його дитячих малюнків досі висить у старій школі в Лашуті. Згодом доля привела його на захід Канади: лісозаготівлі, будівництво зрубів (перший свій зруб він змайстрував підлітком), тренування коней, родео, робота ковбоєм на ранчо Альберти, ковальство й підковування коней.
Саме ковальство відкрило йому шлях до мистецтва. Зі старих підков він створює винні стійки й свічники, а кінці підков скрупульозно перетворює на мініатюрні кінські голови, іноді по двадцять скульптур на одному виробі. Старі ковальські кліщі стають тримачами для свічок і візитівок. Особлива гордість майстра - кухонний стіл, зроблений із коліс батьківського воза, яким колись везли майно на сімейну ферму.
Андре — живописець, графік і різьбяр. Він малює ковбойські сцени, ескізує на паличках, кістках і каменяхпід час розмов біля багаття і дарує ці ескізи гостям. Останніми роками він опанував плазмовий різак і перетворює старі чавунні каструлі, сковорідки, поперечні та круглі пилки на багатошарові силуети західних пейзажів, диких тварин і ковбойських історій. Він гравірує скло й метал, малює на агатах і річкових каменях, створює прикраси з підковних цвяхів.
Його роботи відомі не лише в Нікола-Веллі їх купують по всій Канаді й у Сполучених Штатах. Один бізнесмен придбав цілу серію металевих творів, щоб оздобити свій ресторан у західному стилі.
Зустріч двох світів
У просторій дерев’яній залі з вивіскою «AP Corral», де під стелею висять сідла й колеса возів, Андре взяв у руки скрипку. Старий ковбойський капелюх, шкіряний жилет поверх картатої сорочки, міцні руки, що звикли до молота і плазмового пальника, і раптом ніжні, чисті звуки фіделя. Владика Михайло слухав, посміхаючись у білу бороду. Потім вони пішли в майстерню.
Там Андре показав, як плазмовий різак перетворює сталь на мереживо: іскри летять, і на листі металу з’являється контур гірського барана на тлі скель або стара пилка з цілою сценою ковбої, коні, хатини, гори. Він узяв шматок агату й тонким інструментом почав вимальовувати на ньому сцену, використовуючи природні прожилки каменю. Показував підкови, з яких виростають кінські голови, і стіну, де сотні підков чекають своєї черги стати мистецтвом.
У кузні він узяв молот і на ковадлі почав формувати підкову рухи впевнені, відпрацьовані десятиліттями. Поруч висіли вуздечки, стремена, інструменти. Усе це не музей. Це жива майстерня людини, яка досі щодня бере в руки метал і камінь.
Дружина Андре, Сьюзан, і сини (Нельсон працює з деревом, Марк зі шкірою й підковами) продовжують сімейну лінію творчості. Онуки також успадкували любов до ковбойського способу життя.
Чому варто зупинятися
Британська Колумбія славиться своїми горами, озерами й лісами. Але справжні скарби часто ховаються не лише в пейзажі, а в людях, які живуть тут з глибокою відданістю своїй справі й щирістю. Андре Патрі один із таких. Він не просто створює вироби. Він зберігає пам’ять про руки, які вміють і молотом, і смичком, і плазмовим різаком. Про життя, у якому мистецтво народжується з праці, а праця стає мистецтвом.
Владика Михайло Квятковський того дня зустрів не просто майстра. Він зустрів живу традицію, людину, яка щодня доводить: якщо любити свою справу по-справжньому, навіть стара підкова може заспівати, а шматок металу розповісти історію.
Іноді досить просто зупинитися. І тоді природа Британської Колумбії відкриває ще один свій скарб - її людей.
(Статтю підготував Володимир Михалишин)
Recent Comments