Постанови Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2024 року, який відбувся у Зарваниці 2–12 липня 2024 року.
ДЕКРЕТ
Вих. ВА 24/202
На славу Святої, Єдиносущної, Животворної і Нероздільної Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа, і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь
БОЖОЮ МИЛІСТЮ І В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ
СВЯТОСЛАВ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви
Високопреосвященним і преосвященним владикам, всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницям та мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви
ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ
Постанови
Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Зарваниця, 2–12 липня 2024 року Божого
1. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів УГКЦ 2023 року.
2. Поблагословити продовження роботи Патріаршої літургійної комісії УГКЦ над оновленим текстом Великого архиєратикона та Архиєрейського требника, залучивши до цієї праці преосвященних владик: Ігоря Ісіченка, Гліба Лончину та Івана Кулика.
3. Поблагословити продовження роботи Патріаршої літургійної комісії УГКЦ над оновленим текстом Требника.
4. За підсумками розгляду проєкту оновленого Молитвослова:
А. Висловити подяку Чинові святого Василія Великого за підготування Молитвослова і турботу про літургійну спадщину нашої Церкви.
Б. Створити робочу групу з представників Чину святого Василія Великого і Патріаршої літургійної комісії УГКЦ для підготування оновленого видання Молитвослова.
В. Поблагословити концепцію адаптації Молитвослова до літургійних текстів, затверджених Синодом Єпископів УГКЦ.
5. Дати згоду на призначення головою Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ преосвященного владики Михайла Квятковського.
6. Дати згоду на надання Комісії УГКЦ у справах родини і мирян загальноцерковного статусу.
7. Дати згоду на призначення головою Патріаршої комісії УГКЦ у справах родини і мирян преосвященного владики Аркадія Трохановського.
8. Дати згоду на надання Комісії УГКЦ у справах молоді загальноцерковного статусу.
9. Дати згоду на призначення головою Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді преосвященного владики Браяна Байди.
10. Дати згоду на надання Раді у справах євангелізації при Главі УГКЦ статусу комісії загальноцерковного рівня.
11. Дати згоду на призначення головою Патріаршої комісії УГКЦ у справах євангелізації преосвященного владики Йосафата Мощича.
12. Дати згоду на створення Комітету Ювілейного 2025 року.
13. Дати згоду на призначення головою Комітету Ювілейного 2025 року преосвященного владики Ярослава Приріза.
14. Дати згоду на призначення заступником голови Комітету Ювілейного 2025 року о. Теодозія Греня, ЧСВВ.
15. Дати згоду на призначення головою Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ преосвященного владики Богдана Манишина.
16. Взяти до уваги звіт генерального керівника управління справедливості про стан судочинства в УГКЦ.
17. Встановити відзнаку Отця і Глави УГКЦ для священнослужителів «Орден блаженного священномученика Омеляна Ковча».
18. Затвердити із внесеними доповненнями і поправками Статут відзнаки Отця і Глави УГКЦ для священнослужителів «Орден блаженного священномученика Омеляна Ковча».
19. Внести зміни до Статуту Загальноцерковного фонду священничої солідарності УГКЦ.
20. Внести до структури Кодексу канонів УГКЦ титул «Соціальне служіння».
21. Взяти до уваги стан праці над Кодексом канонів УГКЦ.
22. Взяти до уваги звіт про діяльність Відділу соціального служіння УГКЦ під час війни.
23. Взяти до уваги звіт про діяльність МБФ «Карітас України».
24. Взяти до уваги стан реалізації програми для священнослужителів «Зцілення ран війни».
25. Для здійснення євангелізаційної місії УГКЦ:
І. На загальноцерковному рівні:
А. Заохочувати вірних УГКЦ:
1) в колі сім’ї передавати віру та давати свідчення християнського життя;
2) відповідно до постанови 7, Г, 3 Синоду Єпископів 2015 року та постанови 6, В, 3 Синоду Єпископів 2018 року читати щоденно Боже слово (наприклад, Євангеліє дня);
3) плекати практику спільної молитви в сім’ї;
4) у неділю після Божественної Літургії проводити спільну трапезу в колі сім’ї та ділитися почутим у храмі Божим словом.
Б. Доручити Патріаршій комісії у справах євангелізації:
1) створити при монастирях, відпустових місцях, церковних навчальних закладах і парафіях «Школу Благовісті», яка б відповідала духовній традиції УГКЦ та провадила діяльність під проводом Єпархіальної комісії у справах євангелізації за програмою Патріаршої комісії у справах євангелізації;
2) доопрацювати програму євангелізації «Хочемо бачити Ісуса»;
3) видавати наукові матеріали на тему євангелізації та підготування керигматичних проповідей;
4) підготувати курс проголошення керигми для впровадження в семінарійну освіту та постійну формацію священників;
5) підготувати курс керигматичного проголошення Євангелія для військових капеланів (священників, богопосвячених осіб та мирян).
В. Доручити Патріаршій катехитичній комісії оновити Програму молитовного читання Святого Письма з коментарями для щоденного вжитку в родинах та парафіяльних біблійних гуртках і спільнотах.
Г. Доручити Патріаршій літургійній комісії продовжувати серію коротких текстів пояснення для священнослужителів усіх богослужінь, церковних обрядів та наших традицій в євангелізаційному ключі.
Ґ. Доручити Патріаршій комісії у справах монашества рекомендувати вищим настоятелям інститутів богопосвяченого життя, щоб щорічні реколекції для богопосвячених осіб мали керигматичний вимір.
ІІ. На митрополичому рівні просити митрополитів у співпраці з Патріаршою комісією у справах євангелізації організовувати на території митрополії між’єпархіальні формаційні курси для спільнот і шкіл, які займаються євангелізацією.
ІІІ. На єпархіальному рівні:
А. Просити єпархіальних єпископів:
1) заснувати в єпархіях, де ще цього не зроблено, комісію у справах євангелізації; ввести до постійної священничої формації спеціальний курс проголошення керигми за програмою Патріаршої комісії УГКЦ у справах євангелізації;
2) подбати, щоб щорічні реколекції для священників та їхніх дружин мали керигматичний вимір;
3) плекати здорову народну побожність через молитовні чування, прощі, церковний спів, пояснення значення ікон для глибшого пізнання нашої духовності;
4) впорядкувати канонічний статус наявних мирянських спільнот і шкіл, залучених до євангелізації в єпархії (деканатах, парафіях) і чувати над їх формацією.
Б. Доручити головам єпархіальних комісій у справах євангелізації залучати належно підготованих мирян до євангелізаційних проєктів у єпархії.
В. Доручити ректорам семінарій запровадити до предмету гомілетики розділ про керигматичну проповідь і подбати, щоб викладач мав особистий досвід такого проповідування.
Г. Доручити священнослужителям:
1) у контексті святкування Ювілейного 2025 року використовувати кожну нагоду для керигматичного проголошення Євангелія;
2) відповідно до постанови 7, Г, 1 Синоду Єпископів 2015 року, виголошувати щоденну коротку керигматичну проповідь у храмі на основі текстів Євангелія і Апостола, які проголошуються на Божественній Літургії;
3) регулярно провадити молитовне читання Святого Письма в парафіяльній спільноті;
4) усі зустрічі парафіяльних спільнот розпочинати з читання і короткого коментування тексту Святого Письма;
5) відповідно до постанови 7, Д, 3 Синоду Єпископів 2012 року, регулярно пояснювати вірним богослужіння, церковні обряди і традиції в євангелізаційному ключі на основі розроблених матеріалів Патріаршої літургійної комісії;
6) відповідно до постанови 7, Г, 1 Синоду Єпископів 2012 року, під час звершення Святих Таїнств, відправ паралітургійних богослужінь, благословень, посвячень (треб) євангелізувати та проголошувати Боже слово;
7) заохочувати наявні та, за потреби, створювати нові парафіяльні спільноти для прийняття і супроводу щойно євангелізованих і новонавернених осіб для їхнього зростання у вірі; скерувати на вишкіл аніматорів цих спільнот до єпархіальної комісії у справах євангелізації;
8) заохочувати наявні та створювати нові парафіяльні спільноти для молитви за проповідників Євангелія та за розвиток євангелізаційної місії нашої Церкви;
9) проводити щорічні парафіяльні керигматичні реколекції та місії, залучаючи до співпраці осіб, які мають такий досвід;
10) євангелізувати через діла милосердя, надаючи допомогу потребуючим.
26. Взяти до уваги звіт про діяльність фонду «Андріїв гріш».
27. Взяти до уваги звіт про діяльність Місійного фонду УГКЦ.
28. Взяти до уваги звіт про діяльність Загальноцерковного фонду священничої солідарності.
29. Взяти до уваги звіт про діяльність Патріаршої фундації УГКЦ «Мудра справа».
30. Взяти до уваги звіт про розвиток військового капеланства в Україні.
31. Взяти до уваги звіт про діяльність Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ.
32. Взяти до уваги підсумки звітів комісій та відділів загальноцерковного рівня за минулий рік.
33. Взяти до уваги звіт про молодіжний апостолят в УГКЦ.
34. Взяти до уваги звіт про співпрацю з папською Комісією новомучеників — свідків віри.
35. Взяти до уваги звіт про діяльність і місію Українського католицького університету.
36. Взяти до уваги звіт про беатифікаційний процес митрополита Андрея Шептицького.
37. Взяти до уваги звіт про діяльність «Дому Преображення».
38. Взяти до уваги інформацію про опіку і гідний супровід єпископа-емерита.
39. Затвердити Інструкцію про присутність церковних структур, інституцій, духовенства, богопосвячених осіб УГКЦ в Україні в мережі «Інтернет».
40. Прийняти за основу текст Посинодального послання Синоду Єпископів УГКЦ 2024 року із внесеними поправками і доповненнями.
41. Провести Синод Єпископів УГКЦ в липні 2025 року.
42. Визначити як головну тему Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року — «Душпастирство родини в умовах війни».
43. Визначити відповідальним за підготовку головної теми преосвященного владику Аркадія Трохановського і Патріаршу комісію УГКЦ у справах родини і мирян.
44. Прийняти Комунікат Синоду Єпископів 2024 року.
† СВЯТОСЛАВ, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви
† АНДРІЙ ХІМ’ЯК, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у день Святого рівноапостольного, великого князя Володимира, у святому Хрещенні названого Василієм, святих мучеників Кирика і Юліти, 15 липня 2024 року Божого
Комунікат Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Зарваниця, 2–12 липня 2024 року Божого
Цьогорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви проходив у Марійському духовному центрі в Зарваниці 2–12 липня 2024 року Божого. На Синод прибуло 50 владик УГКЦ з України та поселень, зокрема: Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини, Австралії, а також запрошені гості з інших Церков і країн.
Синод розпочав свої діяння Молебнем до Святого Духа, який владики під проводом Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава відслужили 2 липня в базиліці Зарваницької Матері Божої. Секретар Синоду Єпископів владика Андрій Хім’як зачитав Декрет про скликання Синоду, відтак владики урочисто внесли книгу Святого Євангелія до зали засідань.
Відкриваючи робочі засідання, Блаженніший Святослав назвав цьогорічний Синод Єпископів УГКЦ унікальним. Пояснюючи це твердження, Предстоятель Церкви зауважив, що вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Синод зібрався на рідній землі. У такий спосіб єпископи бажали виявити свою близькість з українським народом, відчути його серцебиття в цей важкий для Батьківщини час та огорнути його увагою та молитвою. На думку Глави Церкви, присутність владик в Україні стала ще одним знаком надії на справедливий і тривалий мир та впевненості в прийдешній віднові українського народу і Держави.
До єпископів УГКЦ, які зібралися на Синоді, зі словом привітання звернувся Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас. У контексті головної теми цьогорічного Синоду — «Бути благовісниками надії: євангелізація в контексті війни», він звернув увагу на різні середовища, у яких Церква покликана бути знаком і благовісником надії. Передусім згадавши із вдячністю до Господа про визволення з російського полону отців редемптористів Івана Левицького та Богдана Гелети, владика Вісвальдас наголосив на важливості підтримки всіх полонених та їхніх родин. На перше місце при цьому, на його думку, потрібно поставити молитву за їхнє визволення, а також пам’ять про них і свідчення перед світом про їхні страждання. Окрім цього, як зауважив Апостольський нунцій, адресатами турботи Церкви мають стати діти, зокрема насильно депортовані до Росії, українці на тимчасово окупованих територіях, військові, родини загиблих, поранені, внутрішньо переміщені особи та шукачі притулку за кордоном. Архиєпископ закликав до творчих пошуків найвідповідніших сучасних засобів євангелізації, а також до плекання живих контактів із зовнішнім світом задля свідчення правди про Україну та сприяння духовному відродженню українського суспільства.
Перед владиками УГКЦ виступили також гості, які прибули з-за кордону. Так, представник єпископату Сполучених Штатів Америки, владика Італо Дель’Оро, єпископ-помічник архидієцезії Гальвестон-Хьюстон, поділився своїми враженнями від відвідин Харкова та від зустрічей з людьми в різних куточках України. «Я побачив велику опірність українського народу темним силам зла, які приніс на вашу землю агресор. Водночас я став свідком сили надії, яка оживляє ваш народ», — сказав владика Італо, запевняючи, що в Сполучених Штатах Америки серед єпископів існує консолідована позиція щодо подальшої підтримки України, і повідомив, що понесе з нашої країни «послання надії» для американського суспільства.
Владика Герман Глеттлер, єпископ Інсбрука (Австрія), запевнив учасників Синоду у близькості й солідарність з українським народом: «Хочу вас запевнити, що доля народу цієї чудової країни, який вже кілька років потерпає від терору нічим не виправданої загарбницької війни Росії, є дуже близькою нашим серцям». Єпископ висловив захоплення тим, що люди в Україні «беруть на себе відповідальність, не чекають на кращі умови, а з величезним завзяттям відповідають на Божий заклик тут і тепер». Така позиція, на думку промовця, є свідченням «живої Церкви, людиноорієнтованого душпастирства, відповідно до задумів Божого серця». Владика Герман повідомив, що «віруючі та люди доброї волі в Австрії з великою ревністю зустрічаються, щоб благати про чудо справедливого і довготривалого миру», і висловив упевненість, що «лихоліття і страждання, які доводять багатьох до межі виснаження, не є фінальною крапкою в цій історії. Бог дбає».
На початку синодальних засідань Глава УГКЦ виступив із програмною доповіддю. Предстоятель Церкви представив аналіз актуальної суспільно-політичної ситуації в Україні та описав найважливіші виклики, з якими сьогодні змагаються Церква та українське суспільство. Він детально розглянув душпастирський супровід тих, хто страждає від війни, наголосивши на важливості підтримки тих, хто переживає жалобу і горювання з приводу втрати найближчих. Блаженніший Святослав описав драматичний вплив, який має війна на українські родини, особливо на найбільш вразливі верстви населення, та закликав єпископів до подальших консолідованих зусиль задля підтримки українського народу в духовній та гуманітарній сферах.
Значну частину Синоду було присвячено розгляду його головної теми. За її підготовку відповідав владика Йосафат Мощич, голова Ради у справах євангелізації при Главі УГКЦ. Присутні мали нагоду розглянути питання євангелізації з різних перспектив завдяки доповідям запрошених осіб та експертів. Зокрема, кардинал Ґжеґож Рись, митрополит і архиєпископ Лодзі (Польща), у світлі євангельських розповідей пояснив зміст і складові елементи керигми, її вплив на життя адресатів проповіді та роль мирян у євангелізаційній місії Церкви.
Владика Ігор Ісіченко представив культурно-антропологічний контекст євангелізації на Сході України. Він, зокрема, описав труднощі, що виникають у пересічного віруючого, який бажає послідовно плекати і визнавати свої релігійні переконання в середовищі, позначеному наслідками секуляризації. На думку доповідача, «плекання віри передбачає і набуття сили духу, мужності бути не як усі, відваги зараховувати себе до креативної меншості». Водночас війна, як зауважує єпископ, «парадоксальним чином сприяє такій еволюції». Владика Ігор поділився своїми думками щодо того, як Церква могла б допомогти людям долати бар’єри та перешкоди, які постають на шляху поглиблення віри. Він, наприклад, наголосив на необхідності уважно ставитися до мови богослужінь і проповіді, підкріплювати слово проповіді свідченням життя, дбати про компетентність та людську і християнську зрілість священників, покращувати інформаційне забезпечення євангелізації, показувати красу вселенськості Церкви та цінність єдності в різноманітності в лоні Церкви.
Отець Роман Дубік, співдоповідач, ознайомив слухачів із проблематикою формального (магічного) підходу до віри, традиції та обряду. Наголосивши на цінності народних звичаїв і народної побожності, він водночас застеріг перед викривленим сприйняттям релігійності, що може призвести до поширення неоязичництва в українському суспільстві, і вказав на необхідність більш ефективної євангелізації в УГКЦ задля поглиблення та передавання віри в родинах і парафіяльних спільнотах.
На завершення представлення головної теми цьогорічного Синоду Єпископів владика Йосафат Мощич розповів присутнім про актуальний стан євангелізації в УГКЦ. Він наголосив на важливості особистого досвіду віри у свідченні й передаванні Христової Благовісті в сучасному світі. Описуючи роль євангелізаційних спільнот і рухів, доповідач подав один із основних критеріїв у розпізнаванні автентичності їхнього служіння: «Роль церковних рухів, шкіл, спільнот полягає в тому, щоб привести людину до Христа і жодним чином не привласнювати собі тих людей, а глибоко закоренити та інтегрувати їх у місцеву парафіяльну спільноту Церкви».
За підсумками обговорення доповідей щодо головної теми та роботи в групах Синод Єпископів прийняв низку постанов, які мають на меті оживити євангелізаційну діяльність Церкви на особистому, парафіяльному, єпархіальному та загальноцерковному рівнях.
В ході синодальних засідань владики УГКЦ заслухали такі звіти: про діяльність за минулий рік Душпастирської ради, комісій і відділів Патріаршої курії, про молодіжний апостолят, про співпрацю з папською Комісією новомучеників — свідків віри, а також про участь єпархій та екзархатів УГКЦ у синодальному процесі Католицької Церкви. Окрему увагу синодальні отці присвятили фінансовим питанням, заслухавши відповідні звіти патріаршого економа УГКЦ та інших відповідальних осіб.
Синод Єпископів проаналізував соціальне служіння Церкви під час війни. На цю тему доповідали: владика Василь Тучапець, голова Відділу соціального служіння, та інші відповідальні особи. Зокрема, патріарший економ отець Любомир Яворський, представив проєкти, які від імені Церкви здійснює патріарша фундація «Мудра справа»; директорка Міжнародного благодійного фонду «Карітас Україна» Тетяна Ставнича представила напрямки діяльності Фонду і труднощі та потреби українського народу в останні місяці російської агресії; сестра Севастіяна Карвацька, ЧСВВ, повідомила єпископів про стан реалізації церковної програми для духовенства УГКЦ «Зцілення ран війни». Синодальні отці погодилися, що служіння краянам, які страждають від російської агресії, супровід найбільш уразливих верств українського суспільства, праця над зціленням ран війни і надалі будуть пріоритетними у служінні Церкви в найближчі роки та дальшій перспективі.
Продовжуючи обговорення тематики церковного служіння під час війни, Синод Єпископів УГКЦ заслухав звіт про стан військового капеланства в Україні, який представив отець Андрій Зелінський, ТІ, заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії. За підсумками доповіді відбулася дискусія, під час якої владики висловили свої думки та пропозиції щодо подальшого розвитку капеланського служіння УГКЦ у війську.
У межах обговорення літургійних питань перед синодальними отцями виступив владика Григорій Комар, голова Патріаршої літургійної комісії. Він представив проєкт Великого Архиєратикона та оновлених Требника і Молитвослова, над якими нині працює Патріарша літургійна комісія, а також повідомив про рецепцію оновленого Служебника і Місяцеслова, які були прийняті торішнім Синодом Єпископів та проголошені Отцем і Главою УГКЦ.
Діяльність робочої групи з написання Кодексу канонів УГКЦ представив її голова архиєпископ Євген Попович, голова Канонічного відділу Патріаршої курії. Відбулася широка пленарна дискусія над змістом Кодексу та його окремими важливими частинами. Владика Євген рівно ж представив звіт про стан судівництва в УГКЦ.
Бажаючи належним чином вшанувати і відзначити ревне служіння священнослужителів УГКЦ, Синод Єпископів поблагословив створення в УГКЦ Ордена блаженного священномученика Омеляна Ковча та затвердив відповідний Статут, який регулює функціонування цієї церковної нагороди. Відповідно до статутних положень, Орден встановлюється «для нагородження священнослужителів УГКЦ за видатні заслуги у священничому служінні, за непересічну душпастирську ревність, за активну позицію у справі поширення християнських цінностей у суспільстві, за здобутки в євангелізаційній і місійній діяльності Церкви, за самопожертву в благодійництві, за успіхи в екуменічному та міжрелігійному діалозі, а також за інші важливі здобутки, якими нагороджений причинився до успішного здійснення місії Церкви в сучасному світі».
Задля обміну досвідом і кращого пізнання життя УГКЦ в різних регіонах світу синодальні отці заслухали розповідь владики Венедикта Алексійчука про організацію та діяльність курії Чиказької єпархії святого Миколая, яку він очолює. Про діяльність і місію Українського католицького університету присутнім розповіли д-р Тарас Добко, ректор УКУ, та д-р Олег Турій, проректор із стратегічної співпраці цього церковного ЗВО.
Прагнучи активно долучитися до відзначення у Вселенській Церкві у 2025 році Ювілейного року, Синод Єпископів призначив оргкомітет, очільниками якого стали владика Ярослав Приріз (голова) та отець Теодосій Грень, ЧСВВ (заступник голови).
Серед інших важливих тем, які розглянув цьогорічний Синод Єпископів, були: беатифікаційний процес праведного митрополита Андрея Шептицького (представив отець Андріян Книш), діяльність «Дому Преображення» (Юрій Тарнавський та о. Василь Єсип), опіка та гідний супровід єпископа-емерита (владика Володимир Ющак).
Робочі засідання Синоду Єпископів 2024 року були переплетені молитвою та іншими богослужіннями за участю владик. День духовної обнови для синодальних отців провів кардинал Ґжеґож Рись, а щоденні проповіді під час Божественної Літургії виголошував отець Роман Терлецький. У неділю, 7 липня, єпископи служили в різних громадах УГКЦ, де мали нагоду зустрічатися та спілкуватися з вірними, підтримуючи їх проповіддю Божого слова та розділяючи з ними спільну молитву. Патріарх Святослав у співслужінні з кількома єпископами Синоду очолив Прощу катехитів УГКЦ, яка відбулася 7 липня в Зарваниці. У суботу, 6 липня, владики спогадували пам’ять усопших архиєреїв УГКЦ, а Предстоятель Церкви на закінчення Божественної Літургії очолив Панахиду за них. У середу, 10 липня, члени Синоду Єпископів УГКЦ відвідали садибу ісповідника віри патріарха Йосифа Сліпого у с. Заздрість, де під проводом Блаженнішого Святослава відправили Панахиду за його упокій з приводу 40-х роковин його відходу у вічність у Римі та мали нагоду ближче ознайомитися з унікальними матеріалами експозиції, представленої в цьому музеї, що нею дбайливо опікується Данута Іванкович і Товариство святої Софії в США.
Наприкінці цьогорічних синодальних засідань владики затвердили тексти посинодального послання, листів до державних і церковних достойників в Україні та за кордоном, а також визначили дату й місце проведення Синоду Єпископів 2025 року.
Молитвою «Достойно є…» єпископи УГКЦ подякували Матері Божій за Її опіку під час нарад і віддали під благословенну десницю Небесного Отця весь український народ, його провідників і захисників, заспівавши в соборі Зарваницької Богородиці гімн-молитву «Боже, великий, єдиний…».
The Faithful of the Eparchy of New Westminster express their condolences to family and friends and the all who ever had the blessing of being in the pastoral care of this dedicated priest.
The funeral arrangements will be announced as they are made.
Please keep Father Steven in your prayer.
ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ! GRANT HIM, LORD, ETERNAL MEMORY!
Our parish recently marked a historic milestone: 100 years of faith, service, and community. This centennial celebration was a testament to our enduring legacy, drawing visiting pilgrims, clergy, Sisters and our Bishop Michael, making it an unforgettable event.
A Warm Welcome to Visiting Pilgrims
The festivities began on Friday afternoon with a heartfelt welcome to the pilgrims who traveled from near and far to join us in this joyous occasion. Their presence was a testament to the strong bonds of faith that extend beyond our local community. The pilgrims participated in various activities, including prayer services, a special candlelight vigil, and a procession to the cemetery where Bishop Michael led us in a Panakhyda service for all deceased founders and benefactors, creating an atmosphere of spiritual unity and shared devotion.
Honoring Our Legacy with Visiting Clergy and Sisters
The centennial celebration was graced by Sisters and numerous visiting clergy, including former pastors who have been integral to our parish’s journey. Their participation added a profound sense of continuity and respect for the rich history of our parish.
A Blessing from the Bishop
The presence of our Bishop Michael was a significant highlight of the centennial celebrations. His participation underscored the importance of our parish within the community. On Saturday, Kyr Michael led a solemn and uplifting centennial Hierarchical Divine Liturgy, his words inspired us to continue our mission with renewed vigor and dedication. He also elevated Fr. Joseph Ostopowich to the rank of Archpriest and recognized him for his 40 years of service in our Eparchy. Fr. Andriy Werbowy presented the history of Grindrod parish and how it started with just a few families from Manitoba.
Joyous Festivities and Community Spirit
The Friday/Saturday celebration included a family fun day complete with games, food, bonfire with songs and entertainment, which brought joy to parishioners young and old. The pig spit roast dinner provided an opportunity for reflection and fellowship.
Looking to the Future
As we celebrated our centennial, we also looked to the future with hope and faith. The centennial celebration was not just a reflection on the past but a recommitment to our mission and values. With the blessings of our Bishop, the support of visiting clergy, and the enthusiasm of our pilgrims and parishioners, we are poised to continue our journey of faith, service, and community for the next hundred years.
Our centennial celebration was a resounding success, a fitting tribute to our rich history, and a hopeful look toward a bright future. We are deeply grateful to everyone who joined us, and we look forward to many more years of worship, service, and fellowship.
“O come and taste that the Lord is good! Blessed is the man who takes refuge in Him.” Psalm 33:08)
This year, we are celebrating our Eparchial Jubilee. The motto for this Jubilee year is “Taste and see.”
We were invited to “taste and see” God’s goodness at our first Eparchial pilgrimage and centennial celebration of Sts. Peter and Paul parish in Grindrod this past June 28-29.
There were various liturgical services that took place over this weekend: on Friday, June 28th, Great Vespers with Lytia, Moleben to Mother of God, Compline and Panakhyda service at the cemetery; and on Saturday, June 29th, Matins and Hierarchical Divine Liturgy. On both days, the clergy were available for confessions.
After the Divine Liturgy were the blessing of water and two new Eparchial icons dedicated to the Mother of God. Also, Fr. Joe Ostopowich was elevated to the rank of Archpriest and recognized for 40 years of service in the Eparchy of New Westminster.
The pilgrims came from all the parishes in our Eparchy and beyond. We were especially blessed with and heartened by the presence of the youth and children.
We would like to thank Sts. Peter and Paul Parish for their hospitality and accommodation of over 90 pilgrims on Friday and over 130 on Saturday.
We are grateful to Bishop Michael, the clergy, Sisters Servant of Mary Immaculate, the faithful of our Eparchy, and guests for making it such a spiritually uplifting celebration.
Recent Comments