Звернення Синоду УГКЦ до дев’яностої річниці Голодомору-геноциду

… I спізнаєте правду, і правда визволить вас (Ів. 8, 32).

Мир вам у Христі-Господі!

Разом з усім українським народом у скорботі схиляємося перед пам’яттю понад семи мільйонів українців, знищених під час Голодомору-геноциду, вчиненого безбожним кремлівським режимом 90 років тому. Молимося за кожну душу, родину, за кожен рід. Крізь час простягаємо серця до похололих долонь наших братів і сестер. Поминаємо обірвані долі — всю безконечність втрат нашого народу. Не зіткати ці ниті нікому, не злічити їх, ані осягнути…

Дев’яносто років тому Україну холоднокровно вбивали за прямим наказом і продуманим планом тоталітарного комуністичного режиму на чолі зі Сталіним, який мав на меті знищити наш народ, його самобутність і назавжди покласти край його надіям на вільне життя.

Геноцид українців тодішнім тоталітарним режимом не був випадковим відхиленням від історичної традиції Москви. Навпаки, він став найкривавішим втіленням багатовікової ідеології російського імперіалізму, що одвічно палає ненавистю до України, зневажає кожен сусідній народ і жадібно зазіхає на світові простори. Ненаситний російський імперіалізм — це головний винуватець Голодомору і той самий ворог людства, що й нацизм, расизм, фашизм і будь-який інший вияв ненависті до людських прав і національної, культурної та релігійної окремішності.

Спосіб убивства голодом був обраний навмисно. Щоб упокорити багатомільйонну націю, замало багнетів і танків. Аби встановити тривале панування, потрібна зброя масового ураження, яка здатна посіяти страх серед поколінь і, немов удар радіацією, викликати генетичне переродження людей, їхню втечу від мови, культури, пам’яті й самої приналежності до рідної землі. Це був тисячолітній землетрус, який мав поглинути в безодню наш люд і край…

Голодомор українського народу належить до числа найбільших людських катастроф за всю історію людської цивілізації. Святий папа Іван Павло ІІ у своєму листі до українців писав про Голодомор, що ця рана заторкнула фундаменти всього людства (пор. Лист з приводу 70-х роковин Голодомору в Україні).

Імперія не зуміла вбити Україну 90 років тому. Але нащадки вбивць, керовані злом, заздрістю і ненавистю, вирішили довершити те, що не вдалося їхнім попередникам. Неспровокована, цинічна, геноцидна війна Росії проти України має ту саму мету, яку ставив Кремль у час Голодомору: ліквідація українського народу, знищення його свободи і майбутнього, поглинання його дітей бездушною, пригніченою віковічними демонами, нерозкаяною, безмежною у своїй жорстокості, зневірі та своєму відчаї тоталітарною системою.

Продовжуючи незмінну імперську стратегію, Росія вкотре зухвало кинула виклик Україні та світові. Дев’яносто років тому світ мовчки, цинічно самозаспокійливо спостерігав за вбивством мільйонів українців. Невдовзі по тому міжнародна безпомічність спровокувала інший лиховісний тоталітарний режим, агресія якого призвела до планетарного вибуху та загибелі десятків мільйонів людей на всій планеті.

Безкарність зла ніколи не залишається безслідною. У момент істини брак мужності й волі, представлених як поміркованість, байдужість і цинізм, маскованих під глибокодумність, розрахунок і приватний інтерес, призводить до катастрофічних наслідків.

Тоді, 90 років тому, окрім поодиноких журналістів, не мовчала тільки Українська Церква. Завдяки праведному митрополитові Андрею Шептицькому і єпископам Української Греко-Католицької Церкви світова громада дізнавалася правду про голод у Великій Україні. Двадцять четвертого липня 1933 року ієрархи нашої Церкви написали пастирський лист «Україна в передсмертних судорогах», у якому просили «усіх християн цілого світу, усіх віруючих в Бога, а особливо всіх робітників і селян, передовсім усіх наших земляків… прилучитися до цього голосу протесту та болю і розповсюдити його у якнайдальші країни світу». Духовенство УГКЦ не лише інформувало світ, спонукало україномовну пресу на Галичині та католицьку на Заході писати про те, що мільйони українців вмирають від голоду, а й збирало для тих, хто голодував, гроші та продукти.

Подібно й сьогодні наша Церква, але вже разом із більшістю українських релігійних спільнот, об’єднаних у ВРЦіРО, взиває до світу про підтримку України в її протистоянні тому самому ворогові, який знову намагається знищити наш народ. Як і в 30-х роках минулого століття, голос нашої Церкви зі словами свідчень правди звучить по всіх усюдах, переконливо пояснюючи, настільки важливою для майбутнього всього людства є рішуча світова солідарність з українським народом та глобальна боротьба проти російської агресії. Пам’ять про Голодомор — це невід’ємна частина цієї боротьби, її символ, рушій та опора.

Голод здатний спотворити людську природу. Той, хто використовує його як зброю, намагається якнайглибше вразити людську свідомість і підпорядкувати її своєму впливові. Саме тому Москва з таким цинізмом використовує всі можливі засоби, щоб унаслідок своєї агресії взяти в заручники і тримати в напрузі всі нужденні народи і землі. Сьогодні збіжжя знову стає зброєю, щоб поневолити народи. Але ми пам’ятаємо слова світлої пам’яті патріарха Любомира Гузара про те, що «влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного — тільки вбити». Ніхто не зможе забрати даної нам свободи дітей Божих, права жити у своїй рідній і вільній країні, навіть під загрозою голодної смерті.

Як і в ті лихі часи, в ім’я мільйонів жертв Голодомору та на їхню пам’ять закликаємо наших вірних і всіх людей доброї волі до солідарності та взаємодопомоги у протистоянні лютому ворогу. Просимо про більш активне поширення правди про війну в Україні по всьому світі, щоб пропагандистська фальш ворога не знаходила собі місця в серцях людей. Бо служіння правді, відновлення й утвердження справедливості — це спільний знаменник усіх наших дій.

Непримиренність до зла, солідарність у боротьбі з ним, велика і безкорислива допомога кожному, хто потребує порятунку від фізичного і духовного голоду, — це наша найважливіша відповідь на всі загрози і виклики, які несе людству багатостолітня російська війна проти України і людської та національної свободи.

Україна не вмерла 90 років тому. Із зерен, захованих у долонях наших братів і сестер, проросла свобода. Жодному злу не під силу сплюндрувати цей врожай. Його захищає наш народ. Його захищає людство. Його захищає Господь. Хай вічною буде пам’ять про невинних жертв Голодомору-геноциду. «Задля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами» (ІІ Ів. 1, 2), хай якнайшвидше настане наша Перемога.

Благословення Господнє на вас!

Від імені Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні

† СВЯТОСЛАВ

У Ванкувері відбулася інтронізація четвертого єпископа Нью-Вестмінстерської єпархії УГКЦ

18 листопада 2023 року відбулася інтронізація четвертого єпископа Нью-Вестмінстерської єпархії УГКЦ владики Михайла Квятковського. Подія пройшла у храмі Покрову Пресвятої Богородиці у Ванкувері (Канада).

У Ванкувері відбулася інтронізація четвертого єпископа Нью-Вестмінстерської єпархії УГКЦ

Нового єпископа для українців у провінціях Британська Колумбія та Юкон на Заході Канади ввів на престол митрополит Вінніпезький УГКЦ Лаврентій Гуцуляк. На інтронізацію прибули владики УГКЦ з усієї Канади та Сполучених Штатів Америки.

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав звернувся до нового правлячого єпископа Нью-Вестмінстерської єпархії у вітальному листі.

«Ця подія, на яку так чекали священники, богопосвячені особи і миряни, є знаком великого Божого благословення для всієї нашої Церкви, бо у Вашій особі сам Господь, наш Ісус Христос, похиляється над нашими вірними, щоб кожному з них послужити», — зазначив Блаженніший Святослав, складаючи владиці Михайлові вітання і запевнення в молитві від імені всього Синоду.

До моменту інтронізації нового єпископа Нью-Вестмінстерською єпархією, засновану 1974 року, духовно опікувався владика Давид Мотюк, єпарх Едмонтонський. Глава УГКЦ подякував йому за це служіння.

«Сьогодні, дорогий владико Михайле, — продовжив Предстоятель, — Ви очолюєте одну з наймолодших єпархій Північної Америки, яка простягається на тисячі кілометрів та омивається водами двох океанів — Тихого й Північно-Льодовитого. На цьому терені живуть наші вірні, які, почувши свого часу слово Божого Євангелія, залишаються Йому вірними».

Із вдячністю Глава Церкви згадав і попередніх єпископів Нью-Вестмінстерської єпархії: владику Ієроніма Химія, владику Северіана Якимишина та владику Кеннета Новаківського. За Божим допустом, зауважив Патріарх, саме владиці Михайлові Квятковському разом з отцями і вірними випала честь святкувати у 2024 році 50-річчя заснування єпархії.

В архиєрейському служінні Блаженніший Святослав закликав владику Михайла звернути особливу увагу на потребу українських біженців — жінок і дітей, які через війну опинилися в Нью-Вестмінстерській єпархії: «Дорогий владико, Ви довгий час працювали в Україні, добре знаєте звичаї та потреби її жителів — докладіть усіх зусиль, щоб огорнути їх своєю батьківською любов’ю й увагою Церкви-матері».

«Молимося, щоб Ви не занедбали дару Духа Святого, який щедро зійшов на Вас цього визначного дня. Прохаємо в милосердного Бога, щоб Ви зберегли і примножили дар святої віри й доклали всіх зусиль, щоб передати його нащадкам, які за Божим благословенням будуть гідними дітьми своєї Церкви та землі своїх предків, — ствердив Глава УГКЦ і додав: — Молимося, щоб Ваш намір бути святим і добрим єпископом, за молитвами Пресвятої Богородиці, на покров і опіку якої завжди сміливо можете уповати, втілився через Ваше служіння».

Нагадуємо, архиєрейська хіротонія владики Михайла Квятковського відбулася 8 листопада 2023 року в соборі Святих Володимира та Ольги у Вінніпезі (Канада). Про його призначення єпископом Нью-Вестмінстерської єпархії у Ватикані було повідомлено 24 серпня цього року.

Департамент інформації УГКЦ

Episcopal Coat of Arms of Bishop Michael Kwiatkowski 

Bishop Michael wanted three basic images and themes to be included in his coat of arms: the Our Lord through the Holy Eucharist, by which we profoundly become one with Christ and find the source and summit of our Faith (Christ our Pascha, 390); the Mother of God, especially his favourite icon of the Mother of God of Vysh’horod – ever interceding for God’s People; and the Archangel Michael, his life-long patron and the one who defends the glory of God. The motto chosen is the concluding phrase of Joshua 24:15, “We Will Serve the Lord”

These three images were developed by the President of the Ukrainian Heraldry Society of Ukraine, Dr. Andriy Hrechylo, to be represented by appropriate symbols. The three 8-pointed stars on a field of blue as would be found on icons of the Mother of God – representing her purity and ever-virginity. The sword and scales of the Archangel Michael who defeats evil and has a role in the judgement of souls. The Holy Eucharist is represented almost identically to the symbol of “Lamb” host and Chalice as depicted on the coat of arms of the Eparchy of New Westminster.

The surrounding mitre, mantle, staff and processional cross signify the episcopal office.

Єпископський Герб Владики Михаїла Квятковського

Владика Михаїл хотів, щоб на його гербі були три основні образи і теми: Господь наш через Пресвяту Євхаристію, через яку ми глибоко з’єднуємося з Христом і знаходимо джерело і вершину нашої віри (Христос – наша Пасха, 390); Божа Матір, особливо його улюблена ікона Вишгородської Богородиці – неустанна заступниця Божого народу; і Архистратиг Михаїл, його покровитель і той, хто захищає славу Божу. Обраним девізом є заключна фраза Ісуса Навина 24:15 “[А я та дім мій] Служитимемо Господеві”

Ці три зображення розроблені президентом Українського Геральдичного Товариства д-ром Андрієм Гречилом для представлення відповідними символами. Три 8-кутні зірочки на блакитному полі, як і на іконах Божої Матері, символізують її чистоту і непорочності. Меч і ваги Архангела Михаїла, який перемагає зло і бере участь у суді над душами. Пресвята Євхаристія представлена майже ідентично символу “Агнця” та Чаші, як зображено на гербі Єпархії Нью-Вестмінстера.

Навколишні символи митри, мантії, жезла та процесійного хреста означають єпископський стан.

У Вінніпезі відбулася архиєрейська хіротонія владики Михайла Квятковського

8 листопада 2023 року в катедральному соборі Святих Володимира та Ольги у Вінніпезі (Канада) відбулася Божественна Літургія з Чином архиєрейської хіротонії владики Михайла Квятковського. Її очолив митрополит Вінніпезький Лаврентій Гуцуляк — головний святитель. Співсвятителями стали владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський, і владика Давид Мотюк, правлячий єпископ Едмонтонської єпархії.

«Моліться за мене, щоб я був добрим і святим єпископом»: у Вінніпезі відбулася архиєрейська хіротонія владики Михайла Квятковського

Передовсім владика Михайло тричі публічно склав визнання віри. Після цього відбувся Чин архиєрейської хіротонії. Нововисвяченого єпископа одягли в архиєрейські ризи, а митрополит Лаврентій вручив йому архиєрейський жезл як символ єпископської влади.

Під час Літургії владика Лаврентій привітав усіх вірних, зокрема єпископів, які прибули на єпископську хіротонію владики Михайла.

«Блаженніший Патріарх Святослав, який має канонічне право висвячувати всіх єпископів для Української Католицької Церкви, делегував мені, як митрополитові, звершити цю хіротонію, оскільки його щільний графік, насамперед з огляду на війну в Україні, не дає йому змоги зробити це особисто. Цю хіротонію зі мною здійснюють два єпископи-співсвятителі: митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк, який багато років працював із владикою Михайлом в Україні, та єпископ Давид Мотюк, який був апостольським адміністратором Нью-Вестмінстерської єпархії після призначення владики Новаківського до Лондона», — зазначив головний святитель.

Пояснивши вірним значення кожної з частин єпископської хіротонії, митрополит Вінніпезький звернувся до нововисвяченого владики словами Глави УГКЦ із Декрету іменування його правлячим єпископом Нью-Вестмінстерської єпархії: «Дорогий брате! Сьогодні Ви долучаєтеся до грона владик Нью-Вестмінстерської єпархії, які у своєму служінні виконували Божу волю, „щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди“. Збережіть і примножте їхню працю, дорогий владико! Це служіння виконуватимете відповідно до Кодексу канонів Східних Церков, партикулярних законів Української Греко-Католицької Церкви. Заохочуємо Вас, згідно з повчанням Апостола народів, щоб Ви були „бездоганним, гостинним, добролюбивим, мудрим, справедливим, благочестивим, стриманим, який дотримується правдивої науки згідно з навчанням… здібний наставляти в здоровій науці та й супротивників переконувати“. Нагадуємо Вам про важкий обов’язок бути вірним членом Синоду Єпископів УГКЦ і, згідно із приписами права, на кожний заклик Отця і Глави Церкви брати в ньому участь. Закликаємо Вас берегти й утверджувати віру та віддано працювати для спасіння душ наших вірних. Прислухайтеся до духовенства та мирян ввіреної Вам єпархії».

Відтак, звертаючись до духовенства і вірних Нью-Вестмінстерської єпархії, митрополит Лаврентій продовжив: «Просимо духовенство та боголюбивих мирян єпархії з відкритим і щирим серцем, із пошаною і любов’ю прийняти преосвященного владику Михайла. Духовенство закликаємо виявляти Вам належний послух у служінні Христові, Його Святій Церкві й Божому людові, щоб ширилося слово Христової істини в усій єпархії на славу Святої, Єдиносущної, Животворної і Нероздільної Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа».

У подячному слові англійською мовою нововисвячений єпископ Михайло подякував усім, хто супроводжував його на шляху покликання та служіння: батькам, братам і сестрам та всій родині; отцям редемптористам і співбратам зі семінарійних часів у Манітобі, між ними — владиці Браянові Байді, з яким разом навчалися у коледжі Святого Володимира, а також тогочасному ректору владиці Петрові Стасюку; отцям василіанам і співбратам Папської української колегії святого Йосафата в Римі; отцям домініканцям з Анджелікуму й отцям єзуїтам із Папського східного інституту; співбратам у священстві з Вінніпезькій архиєпархії; сестрам-монахиням різних згромаджень; а також співбратам у єпископстві митрополиту Максимові Германюку, архиєпископу Мирославові Марусину, головному святителю митрополиту Лаврентієві Гуцуляку, співсвятителям митрополиту Борисові Ґудзяку і владиці Давидові Мотюку, митрополиту Стефанові Сороці, римо-католицьким і православним єпископам, присутнім на хіротонії, а також усім єпископам Української Греко-Католицької Церкви та Єпископської конференції Канади.

Окремо владика Михайло згадав і блаженнішого Любомира Гузара, який покликав його до служіння у Патріаршій курії у Львові, і всіх людей, які з ним співпрацювали в цей час, зокрема в Українському католицькому університеті.

«Особливу вдячність хочу висловити ще двом єпископам, які не лише відіграли велику роль на початку мого нового служіння сьогодні, а й, знаю, моляться за мене в цей час: це — єпископ Рима Папа Франциск, який призначив мене єпископом Нью-Вестмінстера, і Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Блаженніший Святослав, який разом зі Синодом Єпископів обрали мене й подали мою кандидатуру до Рима», — сказав владика Михайло.

Відтак закликав присутніх тримати Блаженнішого Святослава, нашу Церкву в Україні та стражденний український народ у своїх молитвах.

Своє слово владика Михайло завершив перепрошенням усіх, кого, можливо, образив, і проханням про молитву за нього, щоб йому бути добрим і святим єпископом. «Прошу цього не лише для себе, але для всіх єпископів у всьому світі. Ми потребуємо величі і святості в наш час. Церква завжди потребує таких лідерів», — додав архиєрей.

Завершилося урочисте богослужіння молитвою за Україну «Боже, великий, єдиний».

Нагадуємо, інтронізація владики Михайла Квятковського на правлячого єпископа Нью-Вестмінстерської єпархії запланована на 18 листопада 2023 року. Вона відбудеться у храмі Покрову Пресвятої Богородиці у Ванкувері. Подія розпочнеться Архиєрейською Божественною Літургією о 18:00.

Департамент інформації УГКЦ,
фото: Северин Швед

У Вінніпезі відбувся Чин архиєрейського найменування отця Михайла Квятковського

7 листопада 2023 року в соборі Святих Володимира та Ольги у Вінніпезі відбулася Велика вечірня з Чином архиєрейського найменування отця Михайла Квятковського, обраного правлячим єпископом Української католицької єпархії Нью-Вестмінстера, що на Заході Канади. Чин найменування звершив митрополит Вінніпезький Лаврентій Гуцуляк у співслужінні владики Давида Мотюка, єпарха Едмонтонського, дотеперішнього Апостольського адміністратора Нью-Вестмінстерської єпархії, та владики Браяна Байди, єпарха Торонтського та Східної Канади.

Супроводжували владику-номінанта о. Михайло Озорович, ректор катедрального собору Пресвятої Євхаристії Нью-Вестмінстерської єпархії УГКЦ, і о. Марко Гнутел, економ Вінніпезької архиєпархії УГКЦ. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

На початку Чину була зачитана українською та англійською мовами Грамота Святішого Отця Франциска про іменування отця Михайла єпископом.

«У той час, улюблений сину, як ми поручаємо тебе заступництву Пречистої Діви Марії та святого священномученика Йосафата, просимо, щоби ти, у здійсненні твоєї послуги, серцем батька охопив усіх тобі повірених та присвятив особливу опіку молоді та старшим людям, обороняючи їхні права та засвідчуючи правду, що вони є дуже люблені Богом та Його Церквою», — йдеться у Грамоті.

Опісля новойменований владика Михайло Квятковський проголосив визнання віри та склав присяги на вірність Папі Франциску і Блаженнішому Святославові та їхнім наступникам, поклавши руку на Євангеліє. Відтак владика-номінант відслужив Велику вечірню.

Нагадаємо, що Архиєрейська хіротонія новойменованого єпископа УГКЦ відбудеться 8 листопада 2023 року в катедральному соборі Святих Володимира та Ольги у Вінніпезі. Початок Божественної Літургії о 18:00 (за місцевим часом). У цей день відзначатимемо свято Собору святого архистратига Михаїла й інших безплотних сил.

Як ми інформували, 24 серпня 2023 року у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Франциск, поблагословивши рішення Синоду Єпископів УГКЦ, призначив о. Михайла Квятковського правлячим єпископом Української католицької єпархії Нью-Вестмінстера.

Translate »