To the Reverend Clergy, Religious and Lay-Faithful of the

Eparchy of New Westminster

12 November 2015

Feast of the Great Martyr for Church Unity St. Josapaht

Glory to Jesus Christ!

Dear Friends,

For several years in many of our parishes in the Eparchy we have been using the Liturgical practice of the Kiss of Peace during the Divine Liturgy.  I would like to officially announce that as we enter into the Great Jubilee Year of Mercy proclaimed by the His Holiness Pope Francis and the Synod of Ukrainian Catholic Bishops on December 8^th, we are implementing the restoration of the Liturgical practice of the Kiss of Peace in the Divine Liturgy in all of our parishes in the Eparchy. 

In order to assist us in understanding this ancient practice I would like to provide both historical background and information and how is to be introduced to all of our parishes by our clergy.  The information below has been prepared by the Eparchy of Edmonton for use in their parishes and I think you will find it most helpful.

Introduction and History

The Kiss of Peace is an expression of reconciliation and unity between the people present at a liturgical assembly. 

It originates with the widespread custom, in the ancient Western Mediterranean world, of people greeting each other with a kiss on the cheek. This was the custom in ancient Judea and was also practiced by Christians. 

Scriptural references

It is clearly the custom referred to by Jesus when he defends the sinful woman at the house of Simon the Pharisee: “You gave me no kiss, but from the time I came in she has not stopped kissing my feet (Luke 7: 45). 

The Apostle Paul instructs the Churches on three separate occasions: “Greet one another with a holy kiss” (Romans 16: 16, 1 Corinthians 16: 20, 2 Corinthians 13: 12). Similarly, Saint Paul tells the Thessalonians, “Greet all the brothers and sisters with a holy kiss” (1 Thessalonians 5: 26). The chief apostle Peter likewise closes his first epistle with the instruction, “Greet one another with a kiss of love” (1 Peter 5: 14).

Early Church

Two early reports concerning the Eucharistic celebration in the early Church confirm that the Kiss of Peace was an integral element of Christian liturgy. Justin Martyr (100-165) clearly echoes the Apostle’s instructions: “Having ended the prayers, we salute one another with a kiss.” Hippolytus of Rome (170-235) gives a more detailed treatment: “After the catechumens have finished praying, they do not give the kiss of peace, for their kiss is not yet pure. But the faithful shall greet one another with a kiss, men with men, and women with women. Men must not greet women with a kiss.”

The Kiss of Peace continued to be part of Christian worship, although its exact location in the service differed according to local custom. In the Roman Rite this exchange takes place at a later point in the Mass because of the understanding that it is a means of preparation for the reception of Holy Communion. In the Byzantine tradition the Kiss of Peace seems to have always been exchanged right before the Anaphora. Its position here is due to a very early interpretation that relates it to the preparation for bringing an offering to the altar, so that one may “first be reconciled to [one’s] brother or sister” in accordance with Mathew 5: 23-24.

Scholars who study the historical development of the Divine Liturgy make some important observations regarding the Kiss of Peace. For example, early sources show clearly that it was originally exchanged not merely among the bishops and priests as today, but among the deacons and lay people as well. 

Also, the Kiss of Peace was likely only exchanged between neighboring worshippers, as opposed to everybody in the congregation exchanging with everybody else in the congregation – such a rule meaning that the rite could have been accomplished with a minimum of time and confusion. 

Byzantine practice

These same scholars tell us that by the time of Philotheos, Patriarch of Constantinople (latter half of the 14^th century) the Kiss of Peace was no longer exchanged among the people in the congregation, but nobody seems to know why, although there is some suggestion that the exchange had become irreverent and disruptive. The practice seems to have died out in the West around the same time.

It is interesting to note that, while today in the Byzantine Rite the Kiss of Peace is usually given on the shoulders, no less a luminary than Saint John Chrysostom (late 4^th century) mentions that it was at one time exchanged on the lips. By the end of the 11^th century it had become the practice during Great Lent to kiss only on the shoulders, not on the lips. 

That the Kiss of Peace was an element of the liturgy also in the lands of Rus’-Ukraine is evidenced by various Slavic manuscripts of rubrics, and some of these even as late as the 17^th century include the rubric “і цілуються в уста” (“and they kiss on the lips”) (although by this time it was likely a directive only for the clergy).

Even today this giving and receiving of the Kiss of Peace by everyone in the congregation (clergy and laity alike) remains in the rubrics of the ritual of forgiveness at the beginning of Great Lent during Forgiveness Vespers and at the exchange of the Paschal Kiss (also between clergy and laity alike) during Resurrection Matins.

In the Latin Rite, the “offering of peace to one another” (note the terminology) was restored in 1969 following the directives of the Second Vatican Council. This initiative specified that the exchange was to be carried out according to the customs and mentality of the people, as determined by local bishops’ conferences.

General Directives

1. In accordance with the Byzantine tradition, the liturgical rite is referred to as The Kiss of Peace.

2. In essence, the Kiss of Peace is not a mere salutation or greeting, but rather a public profession of love for one another and a sign of mutual forgiveness, which precedes the Symbol of Faith (The Nicene Creed). Mutual love for one another and unity in the true faith are essential prerequisites for the celebration of the Eucharist.

3. The Kiss of Peace shall be introduced in all parishes throughout the Eparchy of Edmonton as a regular Sunday and Feast Day practice beginning on Forgiveness Sunday, March 2, 2014. 

4. The introduction of the Kiss of Peace is to be preceded with appropriate catechesis through Sunday homilies, announcements and bulletins.

5. The Eparchial Liturgical Commission, under the direction of the bishop, can serve as a resource for the parishes in the restoration and pastoral application of the Kiss of Peace.

Praxis

6. In the Divine Liturgy, after the Great Entrance and the Litany for the Gifts, the priest faces the people and blesses, saying: Peace be with all. The choir responds: And with your spirit. The priest remains standing at the Royal Doors, facing the people.

7. The deacon, standing at his usual place before the iconostasis, turns to the faithful (if no deacon, then the priest, facing the people) continues: Let us love one another so that we may be of one mind in confessing.  The choir responds: The Father, the Son, and the Holy Spirit, the Trinity, one in being and undivided. 

8. The priest may at this point take a few moments to say a few words about the Kiss of Peace, to facilitate its introduction. The following are a few examples:

a. In the Gospel of Matthew, in the Sermon on the Mount, Jesus proclaims the following. He says: “When you are offering your gift at the altar, if you remember that your brother or sister has something against you, leave your gift there before the altar and go; first be reconciled to your brother or sister, and then come and offer your gift” (Matthew 5: 23-24). Our gift of bread and wine has been presented and placed upon the altar, but before we continue with that prayer of the Church which will transform them into the Body and Blood of Christ, our Lord is asking us to be reconciled with one another. Let us reverently exchange the Kiss of Peace as a sign of our willingness to forgive one another, to be forgiven if we have offended anyone, and to be at peace. 

b. There are two important requirements for celebrating the Eucharist in a worthy manner pleasing to God. The first requirement is that we love one another. At the Last Supper, Jesus gave us a new commandment. He said: “This is My commandment, that you love one another as I have loved you; abide in My love.” The second requirement is that we share the same Faith. With the Kiss of Peace, we profess that we take our Lord’s commandment seriously. We strive to love one another with the love of Christ. With the Symbol of Faith, which immediately follows, we profess that we share the same Faith in the one true God, and that we seek to worship the Trinity in spirit and truth. 

c. Peter once came up to Jesus and said to Him, “Lord, if my brother (or sister) sins against me, how often should I forgive? As many as seven times?” Jesus said to him, “Not seven times, but, I tell you, seventy times seven” (Matthew 18: 21-22). With the Kiss of Peace, we profess our willingness and desire to forgive, no matter how many times we have been offended or hurt by our brother or sister.

d. What often prevents us from living an authentic Christian life and robs us of our Christian joy is the poison of unforgiveness, resentment and bitterness. Forgiveness is not a feeling, but a conscious choice that we make. Let the Kiss of Peace today be a sign of our willful decision to forgive those who have hurt us, to let go of the debt that they may have incurred against us, and to let go of any bitter feelings of resentment, so that the Lord may restore our souls to freedom, peace and joy!

9. The priest should also explain and demonstrate to the faithful how the Kiss of Peace is exchanged.

10. The one who initiates the greeting says, Christ is among us; while the one who receives the greeting responds, He is and will be! At certain times of the year, this exchange is replaced by the appropriate festal greeting, for example, “Christ is Risen!”, “Indeed He is Risen!”

11. The Kiss of Peace among the laity may be offered in the following ways:

a. By kissing the right shoulder or cheek of the other person first, then kissing the left shoulder or cheek of the other person;

b. By shaking hands; or

c. By a reverent bow toward our neighbor.

12. The priest’s good instruction and his personal example will be of utmost importance in upholding the rite of the “Kiss of Peace” as a sacred liturgical act of love and reconciliation and not merely a casual or even frivolous expression of salutation. 

13. May the restoration of the Kiss of Peace truly be a public profession of love for one another and a sign of mutual forgiveness, a means of furthering our efforts at proclaiming the Good News of the Gospel message, and a gesture of hospitality in our parishes.

With assurance of my prayerful best wishes and Episcopal blessings, I remain,

Sincerely yours in the Lord,

+Ken

Resolutions of the VI session of the Patriarchal Sobor of the Ukrainian Catholic Church

(DISCLAIMER: This is an unofficial translation: when there is doubt as to the meaning of any resolution posted here, you should refer to the Ukrainian original)

We, the delegates of the VI session of Patriarchal Assembly (Sobor) gathered in the city of Ivano-Frankivsk in the Subcarpathian region of Ukraine on the 25^th-27^th of August 2015, under the leadership of the Father and Head of the UGCC, His Beatitude Patriarch Sviatoslav, while deliberating on the theme of “The Vibrant Parish – a Place to Encounter the Living Christ,” have developed a number of directives for the renewal of the life of our Church in Ukraine and abroad.

Through our presence at the Sobor we bear witness to the fact that indeed the parish is the place where the faithful most frequently encounter Christ through Christian instruction, common prayer and serving one’s neighbour. By fostering and enlivening our parish life, we also enliven the entire Church. Therefore, we submit the following proposals, distinguishing between three levels: patriarchal, eparchial, and parochial.

“The Word of God”

Patriarchal Level:

1. In the area of continuing education of the clergy and in seminary formation:

– in the course on homiletics give consideration to various methods and approaches in preaching to different categories of people;

– conduct a practical course on the prayerful reading of Sacred Scripture (Lectio Divina).

2. Call upon the laity to continuously pray for good and zealous priests, able to preach on the Word of God.

3. Remind all the faithful about their duty to evangelize though the witnessing of Christian life.

4. Prepare and publish an electronic version of the Sacred Scripture (in the Ivan Khomenko translation) with commentary, explanations, and reference material: concordance, synopsis (parallel verses), references to other Ukrainian translations and a Greek language dictionary.

 

Eparchial Level:

1. Ask the eparchial bishops to support and encourage the development of a Bible apostolate in the parishes of their eparchy.

2. Recommend to eparchial bishops to organize days of spiritual renewal for their priests.

3. Call upon priests to preach on and explain the Word of God not only on Sundays and holydays, but also at every Divine Liturgy, during Vespers when there are Old Testament readings, at the celebration of the Holy Mysteries (Sacraments), as well as during other liturgical services and blessings.

4. Recommend that when administering the Mystery (Sacrament) of Anointing with Oil (of the Sick) priests engage family members of the ill person in the reading of the Psalms and the Epistle.

5. Encourage priests to introduce Biblical catechesis as a method of adult catechesis.

6. Remind the faithful how important it is to possess a personal copy of the Sacred Scriptures; and for eparchial and parish communities to help those in financial need to acquire a Bible.

 

Parochial Level:

1. Encourage priests to become familiar with various methods and practices in the UGCC for reading Sacred Scripture, and to apply them in parishes.

2. Establish Bible groups and circles in parishes so that the faithful might have an opportunity to better understand the Holy Scriptures and explain them to others.

3. Encourage priests to take into consideration the presence of children when explaining the Word of God.

4. Make use of modern mass media technologies when proclaiming the Word of God and conducting catechesis.

5. So that the faithful might more fully experience and understand the Good News proclaimed each Sunday, priests should print the changeable parts of the Divine Liturgy for their parishioners.

6. Encourage the practice of prayerful reading of the Holy Scriptures in a family circle.

7. Utilize a variety of best practices to popularize the reading of Sacred Scriptures.

 

“Catechesis”

Patriarchal Level:

1. Ensure that our catechesis is relevant, responds to the challenges of our time, and is presented in a practical way.

2. Introduce a systematic catechesis of adults, based on the Catechumenate Program for Adults in the UGCC.

3. Introduce age-group specific liturgical catechesis for parishioners, using pre-festal, festal and post-festal texts, especially before the patron feast of the parish.

4. In catechetical instruction pay particular attention to instilling a love of prayer and a respectful attitude to the parish church and sacred things.

5. Develop a program of liturgical catechesis (prepare unified texts for parish liturgical catechesis that are age specific).

 

Eparchial Level:

1. Organize the training of catechists and animators (active laity) on eparchial and deanery levels, and support their ongoing formation.

2. Organize foundational catechesis in the parishes on the basis of the Catechism of the UGCC, “Christ – Our Pascha.”

3. Where it is necessary, introduce catechetical instruction in the language of a given country.

4. Take advantage of pilgrimages and community leisure times as opportunities for special catechization.

5. Introduce systematic catechization of adults based on the UGCC Adult Catechumenate Program.

 

Parochial Level:

1. Parish communities shall make every effort to ensure that catechesis is made a top priority for the parish, and that consideration is given to all age groups (children, teenagers, youth, adults) and social groups, regardless of the number of persons present.

2. Establish Parent Advisory Councils in parishes to promote and develop catechesis.

3. In parishes lacking organized catechesis create catechetical schools (programs) and engage catechists to serve in them.

4. Organize camps, both external and parochial, as special occasions for catechesis.

5. Introduce systematic catechization of adults based on the UGCC Adult Catechumenate Program.

 

“Missionary Spirit”

Patriarchal Level:

1. As members of the Universal Church, we must be open to missionary activity – evangelization.

2. Remind the clergy and faithful that the field of missionary activity of the UGCC is never limited by ethnic origin.

3. Encourage the faithful to bear witness to their Christianity through public manifestations of faith (e.g. Christian greeting, sign of the cross, etc.).

4. In the seminary “missiology” program give attention to contemporary circumstances for missionary activity, evangelization, and kerygma.

5. Considering the needs of the Church in mission territories, ensure that priests who are selected for such ministry possess the gift of missionary service and receive proper formation.

6. Encourage priests to provide their faithful with a deeper understanding of missionary spirit in the Church.

7. In missionary activity focus on the authentic testimony of faith and life of the saints and new martyrs of the UGCC.

8. Promote pilgrimages and religious tourism.

9. Support the development of the official web site of the UGCC, also in different languages.

10. Compose prayer petitions on the missionary vocation of each Christian.

11. Call (upon our faithful)) to pray for a missionary spirit and continue holding annual Mission Days (Dekada Misijnosti) in all UGCC parishes.

 

Eparchial Level:

1. During catechesis emphasize the missionary vocation of every Christian (to share his or her faith) and provide concrete examples of missionary service.

2. Organize lay formation on the parish and eparchial levels.

3. Encourage bishops and priests to engage the laity in the administrative and property management responsibilities of the eparchy and parish (building, repairs, maintenance) and dedicate more time to communication with the faithful.

 

Parochial Level:

1. Encourage the creation of different communities in a parish, through which the faithful can become more open to others and ready to witness about Christ.

2. Encourage families, which form the parish community, to take an active part in missionary activity (e.g. in volunteer projects).

3. Encourage the restoration of Christian family traditions (e.g. praying together, sharing meals, and attending Sunday liturgies together).

4. Encourage parishioners to invite their friends and acquaintances to take part in the life of parish communities (e.g. invite friends for common prayer, vigils, and other events that take place in parishes).

5. Encourage priests to hold retreats (and other events) on the theme of mission.

6. Call upon parishioners to joyfully witness their faith – to evangelize.

7. Create and regularly maintain a book of parishioners (database with their contact information to facilitate a pastor’s contact with his faithful).

8. On a parish level, when celebrating the Patronal Feast, encourage extending the festivities beyond the liturgical services in the form of fellowship through community celebration and the sharing of a common meal.

9. Organize meetings for the sharing of faith among different age groups of parishioners (family meetings, youth meetings, etc.).

10. Establish a parish notice board where the faithful can post prayer requests.

 

“Liturgy”

Patriarchal Level:

1. In the Ukrainian Greek-Catholic Church dedicate one of the next years (in a year or two) to the liturgical life of the Church.

2. In order to celebrate the consecration of Holy Resurrection of Christ Patriarchal Cathedral in Kyiv:

А) establish the 18th (5th) day of August as the Feast of the Consecration of the Patriarchal Cathedral of the Holy Resurrection of Christ in Kyiv;

B) charge the Patriarchal Liturgical Commission with compiling and submitting for approval a service dedicated to this feast.

3. Prepare appropriate commentaries and explanations to liturgical texts.

4. Complete the translations and printing of liturgical books, necessary for liturgical services (Menaion, Triodion).

5. Establish centralized publishing of liturgical texts and other materials, including other languages.

6. Expand the Trebnyk (Book of Needs), paying particular attention to those rites, which are most relevant for pastoral ministry today.

7. Unify and order liturgical texts in different languages for the clergy and laity.

8. Compile and publish liturgical services dedicated to Ukrainian saints of the 20th century.

9. Encourage priests to conduct the Holy Mystery (Sacrament) of Christian Initiation in the context of the Divine Liturgy.

10. Research a proposal to return to the practice of reciting aloud the silent prayer texts and reintroduce the kiss of peace.

11. In the celebration of the Divine Liturgy and other liturgical services stress on the importance of adhering to prescriptions found in the liturgical books of the UGCC and caution priests against making unauthorized changes. (Only the Father and Head of the Church, with the consent of the Synod of Bishops of the UGCC, is competent to introduce any such changes).

12. Call upon the priests to celebrate liturgical services diligently and attentively (to clearly articulate prayer texts, observe an unhurried rhythm in liturgical movements, proper posture, cleanliness of priestly vestments, etc.).

13. Introduce Divine Liturgies which engage children and prepare recommendations for their celebration.

14. In seminary liturgical theology courses give attention to the importance of beauty in church and aesthetics in the celebration of liturgical services.

15. Give attention to prayer and liturgy in seminary formation.

16. Provide for professional training and continuous formation of deacons/readers and create internet resources for distance education of cantors.

17. We recommend creating a unified UGCC database containing all reference materials for liturgical services, as well as promoting liturgical texts through official media resources of the UGCC.

18. Call upon priests to celebrate the Divine Liturgy daily (where this is possible).

19. Supplement the existing online platform “Dyvensvit” with liturgical texts in different languages, taking into consideration different church calendars.

 

Eparchial Level:

1. In the form of recommendations publish rules regarding the behaviour of the faithful during the Divine Liturgy and other services; explain to the faithful how to foster piety in their behaviour, clothing and posture in the church.

2. Ask eparchial bishops to make their cathedral churches models of liturgical and prayer life.

3. Ask eparchial bishops to more diligently enforce adherence to architectural norms, interior decoration and painting in places of worship, according to church regulations and traditions, in cooperation with the eparchial commission for sacred art and architecture.

 

Parochial Level:

1. Introduce liturgical catechesis and preaching in parishes. Elaborate an educational strategy to explain liturgical services to the faithful, choosing an appropriate time and method (before or after the Divine Liturgy, handing out printed commentaries, explanations, engaging trained laity).

2. Care for the beauty of liturgical singing, pay attention to the diction and clarity of the cantor, to proper amplification, encourage all the faithful to participate in singing during liturgical celebration.

3. Engage children in the liturgical life of the parish, entrusting them with different duties.

4. Ensure that liturgical books are available in the parish community and the faithful are provided with texts for liturgical services held in the parish.

 

“Prayer”

Patriarchal Level:

1. Encourage the faithful to witness about the importance of prayer in their lives.

2. Give special attention to fostering a love for prayer, to studying our liturgical and prayer heritage.

3. Encourage all the faithful to practice the Jesus Prayer, both personally, as well as in community.

 

Eparchial Level:

1. Prepare the faithful for liturgy, explaining its meaning and beauty.

2. Use social media to disseminate prayer requests.

3. Restore the practice of using bells to call for common prayer at appropriate times.

4. Introduce systematic formation programs for existing prayer communities.

5. Encourage the eparchies to stress the importance of prayer on TV and radio and to organize the broadcasting of the prayer rule of the Church.

6. During Episcopal visitations of parishes that eparchial bishops place greater emphasis on sharing fellowship with the laity and on common prayer.

 

Parochial Level:

1. Call upon the clergy to give a personal example of prayer for the parish community.

2. Encourage children and youth to take an active part in parish liturgical services and educate them in this spirit.

3. Take care that prayers and liturgical services in parishes are scheduled at a time that is convenient for the people, including in the evenings.

4. In parishes organize brotherhoods for men and provide for their spiritual formation.

 

“Communion – Unity”

Patriarchal Level:

1. Introduce the rite of forgiveness at the beginning of Great Lent and encourage the faithful to reconciliation at the conclusion of missions or retreats.

2. Cooperate with other Churches and denominations in the sphere of protecting the environment (ecology).

3. Foster mutual respect, love, and knowledge of one another.

4. Hold joint spiritual, cultural, and charitable events as well as processions on national and religious holidays.

5. Propose relevant programs and academic-practical training for pastors and practicing Christians that would promote unity.

6. Develop a program for eparchies to get acquainted with one another for the purpose of exchanging gifts and mutual assistance.

7. Call upon bishops, priests, consecrated persons, and the laity to be jointly responsible for enacting the decisions and laws of the Synod of Bishops of the UGCC. This should become a visible sign of the unity of our Church.

 

Eparchial Level:

1. Support professional associations (e.g. teachers, doctors, etc.) by organizing pilgrimages, prayers, and other events for them.

2. Practice ecumenical prayer in parishes and eparchies (Week of Prayer for Christian Unity, etc.).

3. Hold charitable events together with other Christian communities and religious organizations, fostering mutual respect and love.

4. Cooperate with other parishes in various kinds of catechetical, prayer, and charitable initiatives.

5. Establish an association of priests to promote unity among the clergy as a witness to unity for the faithful.

 

Parochial Level:

1. Encourage the parish community to hold common liturgical services, prayers, and different celebrations (Christmas, sharing of kutia, blessing of food) to promote unity among all parishioners.

2. Stress on the importance of unity to children and youth, in parish schools and during other community gatherings (at Christian camps, during meetings, conferences, forums, ecological projects, campaigns, Olympiads, and contests).

3. Organize various parish events (common meals, master-classes, sport activities, ecological campaigns) and inform one another about needs and mutual help.

4. Be open and accessible to new members of the parish, sensitive to their needs.

5. Create a parish web site or social network page.

6. Organize encounters for parishioners, where under their priest’s guidance they would be able to discuss how they see their parish, express their wishes and expectations (e.g. at pastoral planning meetings, meetings of parish councils, etc.).

7. If possible, a priest should meet with the people every Sunday after Divine Liturgy.

 

“Serving One’s Neighbour”

Patriarchal Level:

1. Stress the importance of continuous social service in parishes of the UGCC.

2. Disseminate the teaching of the Universal Church on the protection of human life from conception to natural death.

3. Hold church-wide fund-raising campaigns for specific social projects.

4. Invite the “Caritas” organization to look after the formation of personnel for different types of social service in the parish community and provide them with relevant methodical assistance.

5. Enhance the activity of “Caritas” and social service in parishes of central, southern and eastern regions of Ukraine.

 

Eparchial Level:

1. In the course of the canonical visitation of a parish ask eparchial bishops to pay attention to its social ministry.

2. Encourage the creation of centres to care for orphans, provide assistance to pregnant women, the homeless, addicts, and other individuals in dire social circumstances.

3. Organize special shelters for the homeless in the cold season.

4. Pay attention to people with special needs (e.g. in wheelchairs) when constructing new churches or restoring old ones.

5. Pay special attention to the importance of pastoral care for children, youth, and families suffering as a result of social upheavals.

 

Parochial Level:

1. Call the parish community to social service as an important manifestation of our faith.

2. Set up social councils, “Caritas” organization centres or appoint individuals responsible for organizing social service in parishes.

3. We recommend that parish councils include programs of social service in their planning.

4. Call upon parishes to help priests and individuals engaged in prison ministry.

5. Encourage the parish community to care for the elderly.

6. Encourage parish communities abroad to help emigrants from Ukraine in questions of law, language, employment and the implementation of state programs.

 

“Leadership”

Patriarchal Level:

1. Educate the laity and clergy to co-responsibility for duties which the Church places on them.

2. Educate the laity to treat a priest with respect.

3. Stress the importance of ongoing formation for both priests and bishops.

4. Introduce a course on Pastoral Planning in seminaries.

 

Eparchial Level:

1. Encourage priests to be an example in their personal and family (if married) life, fostering the virtue of modesty in particular.

2. Call upon priests to live on the territory of their parishes, to personally know their parishioners, to be open to them, and effectively distribute (parish) duties among them.

3. Explain the vocation and function of parish councils, thus demonstrating one’s trust in them and supporting their ministry.

4. Ask eparchial bishops to introduce in their eparchies training for members of pastoral and financial councils.

5. Organize professional and spiritual training for accountants (treasurers), sacristans and other individuals who perform services in the parish.

6. Establish and implement parish statutes (charters).

7. Organize joint meetings for parish councils from different parishes.

8. Encourage the sharing of good parish practices at eparchial and diaconal meetings.

9. In the program of ongoing formation for the clergy introduce a course of lectures on parish administration.

10. Remind eparchial bishops of the difference between a parish visit and a canonical visitation.

11. Call upon priests to live in their parishes and the parish community to provide for their pastor.

 

Parochial Level:

1. Establish parish pastoral and financial councils (where they do not exist), hold transparent elections to existing councils and inform the parish community about their activity.

2. Provide community for individuals of different professions in a parish, in order to engage them in a variety of ministries and volunteer work.

3. Encourage the publication of an informational parish bulletin.

 

“Stewardship”

Patriarch Level:

1. Encourage the clergy and UGCC faithful to practice tithing (of time, talents, material goods, etc.).

2. Organize a course on “Stewardship” for clergy and laity.

3. Establish a mechanism for feedback regarding the implementation of (these Patriarchal) Assembly resolutions.

4. Express gratitude for the dedicated work and service for the good and development of the UGCC for “The Working Group for the Realization of Strategic Development of the UGCC till 2020 to Implementation of the UGCC Development Strategy 2020” and the “Vibrant Parish – a Place to Encounter the Living Christ” program.

5. Call for post-Sobor conferences to be held on all levels (eparchy, deanery, parish) in order that the resolutions of the Sobor might reach all the faithful of the UGCC.

 

Eparchial Level:

1. Ask eparchial bishops to set up a mutual support fund for priests, the purpose of which would be to assist the clergy and their families in a time of need.

 

Parochial Level:

1. Call upon the pastor to closely cooperate with his parishioners.

2. Recommend that priests continuously inform the parish community on the activity of the parish.

3. Call upon the parish community to pay special attention to families in dire social need.

Recommend that parishes engage consecrated persons (sisters and brothers) to conduct retreats, parish schools, etc.

4. Encourage the proliferation of parish advisory services, engaging professionals in different spheres (priests, psychologists, lawyers, etc.).

 

Rev. Oleh Kas’kiv

Secretary of the VI session of the Patriarchal Assembly (Sobor)

of the Ukrainian Greek-Catholic Church

 

Translated by: Very Rev. Andrew T. Onuferko

Executive Director of the Working Group for the

Implementation of the Strategic Development of the UGCC till 2020

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Резолюції VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ
«Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

Ми, делегати VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ, зібрані в м. Івано-Франківську на Прикарпатті 25–27 серпня 2015 року під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, обговорюючи тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», розробили певні напрямки для оновлення життя нашої Церкви в Україні та на поселеннях.

Своєю присутністю на Соборі ми засвідчуємо, що саме в парафії вірні найчастіше зустрічаються з Христом через християнське навчання, спільну молитву і служіння ближньому. Плекаючи та оживляючи парафіяльне життя, ми тим самим оживляємо всю Церкву. З огляду на це подаємо такі пропозиції поділені на три рівні: патріарший, єпархіальний, парафіяльний.

Тема «Боже Слово»

Патріарший рівень:
1. У постійній формації священиків та формації семінаристів:
– у курсі гомілетики звернути увагу на різноманітні методи і підходи у проповіді для різних категорій людей;
– проводити практичний курс молитовного читання Святого Письма (Lectio Divina).
1. Закликати мирян до постійної молитви за добрих і ревних священнослужителів, проповідників Божого Слова.
2. Пригадати всім вірним про їхній обов’язок євангелізувати свідченням християнського життя.
3. Опрацювати та видати Святе Письмо (в перекладі о. Івана Хоменка) в електронному варіанті з коментарями, поясненнями та довідковим матеріалом: симфонією, пошуком паралельних місць, іншими українськими перекладами та словником грецької мови.

Єпархіальний рівень:
1. Просити єпархіальних єпископів підтримувати на парафіях у їхніх єпархіях розвиток біблійного апостоляту і заохочувати до нього.
2. Рекомендувати єпархіальним єпископам організовувати дні духовної віднови для священнослужителів.
3. Закликати священнослужителів проповідувати і пояснювати Боже Слово не тільки в неділю та свята, а й на кожній Божественній Літургії, на вечірній, де є читання Старого Завіту, при звершенні Святих Таїнств та на інших богослужіннях і благословеннях.
4. Під час звершення Таїнства Єлеопомазання рекомендувати священ¬нослу¬жителям залучати рідних хворого до читання псалмів і Апостола.
5. Заохочувати священнослужителів запроваджувати біблійну катехизу як метод катехизації дорослих.
6. Пригадувати вірним, як важливо мати власний примірник Святого Письма. Єпархіальній та парафіяльній спільноті допомогти малозабезпеченим особам придбати Святе Письмо.

Парафіяльний рівень:
1. Заохочувати священнослужителів ознайомлюватися з різними методами і практиками читання Святого Письма в УГКЦ та застосовувати їх у парафіях.
2. Створювати біблійні групи та гуртки при парафії, щоб вірні мали змогу ліпше пізнати Святе Письмо і могли пояснити його іншим.
3. Заохочувати священнослужителів під час пояснення Слова Божого враховувати присутність дітей.
4. Для проповідування Божого Слова та катехизації залучати сучасні засоби масової інформації.
5. Для кращого пережиття та розуміння вірними недільної Благовісті рекомендувати священнослужителям видруковувати для парафіян змінні частини Божественної Літургії.
6. Заохочувати вірних до молитовного читання Святого Письма в родинному колі
7. Використовувати різні добрі практики популяризації читання Святого Письма.

Тема «Катехизація»

Патріарший рівень:
1. Подбати, щоб катехизація була актуальною, відповідала викликам часу та була подана у практичний спосіб.
2. Запровадити систематичну катехизацію дорослих, беручи за основу Програму катехуменату дорослих в УГКЦ.
3. Впроваджувати літургійну катехизу для парафіян усіх вікових категорій, використовуючи тексти передсвяття, свята та посвяття, особливо перед храмовим празником.
4. У катехитичних навчаннях звернути особливу увагу на виховання любові до молитви та шанобливого ставлення до храму та святих речей.
5. Розробити програму літургійної катехизи (підготувати уніфіковані тексти для парафіяльної літургійної катехизи для всіх вікових категорій).

Єпархіальний рівень:
1. Організовувати єпархіальні та деканальні вишколи катехитів та аніматорів (активних мирян), а також підтримувати їх постійну формацію.
2. Організувати у парафіях ґрунтовну катехизацію на основі Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха».
3. Де є необхідність запроваджувати катехитичне навчання мовою країни проживання.
4. Використовувати прощі та спільний відпочинок як нагоду для особливої катехизації.
5. Запровадити систематичну катехизацію дорослих, беручи за основу Програму катехуменату дорослих в УГКЦ.

Парафіяльний рівень:
1. Парафіяльним спільнотам повинна докласти всіх зусиль, щоб катехизація стала пріоритетною парафіяльною справою, щоб вона охоплювала усі вікові категорії (дітей, підлітків, молодь, дорослих) та соціальні групи, незалежно від кількості осіб.
2. Створювати при парафіях батьківські ради для сприяння і розвитку катехизації.
3. У парафіях, в яких ще немає організованої катехизації, створювати катехитичні школи та залучати до служіння у ній катехитів.
4. Організовувати табори як виїздні, так і припарафіяльні як нагоду для особливої катехизації.
5. Запровадити систематичну катехизацію дорослих, беручи за основу Програму катехуменату дорослих в УГКЦ.

Тема «Місійний дух»

Патріарший рівень:
1. Як члени Вселенської Церкви маємо бути відкритими до місійної діяльності – євангелізації.
2. Пригадувати духовенству та вірним, що місійне поле УГКЦ в жодному разі не обмежується етнічним походженням.
3. Заохочувати вірних свідчити про свою християнську позицію через публічне вираження віри (наприклад, через християнське вітання, знак святого хреста та інше).
4. У семінарійній програмі з «місіології» звернути увагу на сучасні обставини місіонерської діяльності, євангелізації та керигми.
5. Зважаючи на потреби Церкви в місійних теренах, направляти на це служіння священиків, які мають дар місійного служіння та є відповідно підготовлені.
6. Закликати священнослужителів до більш поглибленого роз’яснення місійного духу в Церкві.
7. У місійній діяльності рівнятися на автентичне свідчення віри і життя святих та новомучеників УГКЦ.
8. Розвивати прочанство і релігійний туризм.
9. Підтримати розвиток офіційного сайта УГКЦ, в тому числі різними мовами.
10. Розробити молитовні прохання про місійне покликання кожного християнина.
11. Закликати до молитви за дух місійності та продовжувати щорічне проведення декади місійності по всіх парафіях УГКЦ.

Єпархіальний рівень:
1. Наголошувати під час катехизації на місійному покликанні християнина (ділитися своєю вірою) і давати конкретні приклади місійного служіння.
2. Провадити формацію мирян на парафіяльному та єпархіальному рівнях.
3. Заохочувати єпископів та священиків залучати мирян до більш активнішої участі в адміністративно-господарських обов’язках єпархії/парафії (будівництво, ремонт, господарство) і присвячувати більше уваги спілкуванню з вірними.

Парафіяльний рівень:
1. Заохочувати до створення різних спільнот у парафії, через які вірні стануть більш відкритішими до інших і будуть готові свідчити про Христа.
2. Заохочувати до активної місійної діяльності родини, які формують парафіяльну спільноту (наприклад, у волонтерських проектах).
3. Заохочувати відновлювати родинні християнські традиції (наприклад, спільна молитва, спільна трапеза, спільна участь у недільних богослужіннях).
4. Заохочувати парафіян запрошувати своїх друзів і знайомих до участі в житті парафіяльних спільнот (наприклад, запросити друзів на спільну молитву, чування та інші заходи, які відбуваються в парафії).
5. Заохочувати священнослужителів проводити у парафіях реколекції (та інші заходи) на тему місійності.
6. Закликати парафіян радісно свідчити свою віру – євангелізувати.
7. Створити і регулярно заповнювати вести книгу парафіян (анкети з їхніми контактними даними для можливості зв’язку пароха з вірними).
8. На парафіяльному рівні заохочувати до того, щоб святкування храмового свята продовжувалося після Богослужіння у формі спілкування через спільне святкування і трапезу.
9. Організовувати зустрічі для ділення вірою серед парафіян різних вікових груп (зустріч родин, зустріч молоді).
10. Організувати на парафії дошку, де вірні можуть розмістити прохання про молитву.

Тема «Літургія»

Патріарший рівень:
1. Один із наступних років (через рік-два) в Українській Греко-Католицькій Церкві присвятити літургійному життю Церкви.
2. Для щорічного поминання дня освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві:
А) встановити 18 (5) серпня свято Дня освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві;
Б) доручити Патріаршій літургійній комісії укласти і подати на затвердження службу цього свята.
3. Опрацювати відповідні коментарі та пояснення до богослужбових текстів.
4. Завершити переклади і видання літургійних книг, необхідних для звершення богослужіння (мінея, тріодь).
5. Створити централізоване видання літургійних текстів та інших матеріалів, в тому числі іншими мовами.
6. Доопрацювати требник, звертаючи особливу увагу на чини, які є актуальними в сучасному душпастирстві.
7. Уніфікувати і впорядкувати різними мовами богослужбові тексти для духовенства і мирян.
8. Опрацювати та видати літургійні служби українським святим ХХ століття.
9. Заохочувати священнослужителів звершувати Таїнства Християнського Втаємничення під час Божественної Літургії.
10. Дослідити пропозицію повернення у Божественну Літургію практик промовляння вголос текстів тихих молитов та поцілунку миру.
11. Наголосити на обов’язку у звершенні Божественної Літургії та інших богослужінь дотримуватися приписів літургійних книг УГКЦ та застерегти священнослужителів від самовільних змін. (Компетенція вносити будь-які зміни належить виключно Отцю і Главі Церкви за згодою Священного Синоду Єпископів УГКЦ).
11. Закликати священнослужителів до старанного та уважного звершення богослужінь (виразно вимовляти тексти молитов, слідкувати за неспішністю літургійних рухів, належною поставою, охайністю священичих риз тощо).
12. Впроваджувати Божественну Літургію за участю дітей та опрацювати рекомендації для її звершення.
13. Звернути увагу на курсах з літургійного богослов’я в духовних семінаріях на важливість краси храму й естетики у звершенні богослужінь.
14. Звернути увагу на молитовну та літургійну формацію семінаристів.
15. Подбати про професійний вишкіл і постійну формацію дяків/читців та створити інтернет-ресурси для заочного навчання дяків.
16. Рекомендуємо створити єдину ресурсну базу УГКЦ, де б містилися всі допоміжні матеріали для богослужінь. Популяризувати богослужбові тексти через офіційні медіа-ресурси УГКЦ.
17. Закликати священнослужителів служити Божественну Літургію щоденно (де це є можливо).
18. Доповнити існуючу онлайн-платформу «Дивенсвіт» богослужбовими текстами на різними мовами з врахуванням різних церковних календарів.

Єпархіальний рівень:
1. Видати у формі рекомендацій приписи щодо поведінки вірних під час Божественної Літургії та інших богослужінь; пояснювати вірним, як плекати благочестя у поведінці, одязі та поставі в храмі.
2. Просити єпархіальних єпископів, щоб їхні катедральні храми були зразком богослужінь та молитовного життя.
3. Просити єпархіальних єпископів ретельніше наглядати за дотриманням архітектурних норм, внутрішнього оздоблення та розписів храмів, відповідно до церковних приписів та традицій, і в цій ділянці тісніше співпрацювати з єпархіальною комісією сакрального мистецтва та архітектури.

Парафіяльний рівень:
1. Запроваджувати у парафіях літургійні катехизи та проповіді. Розробити виховну стратегію з пояснення богослужінь для вірних, вибираючи зручний час та спосіб (перед або після Божественної Літургії, роздаючи друковані коментарі, пояснення, залучаючи вишколених мирян).
2. Дбати про красу літургійного співу, звертати увагу на дикцію, виразність мови дяка, належне озвучення, заохочувати усіх вірних до участі у співі на богослужіннях.
3. Залучити дітей до літургійного життя у парафії, доручаючи їм різні обов’язки.
4. Подбати, про наявність у парафіяльній спільноті літургійних книг та забезпечення вірних текстами богослужінь, які здійснюються на парафії.

Тема «Молитва»

Патріарший рівень:
1. Заохочувати вірних свідчити про важливість молитви в їхньому житті.
2. Звернути особливу увагу на виховання любові до молитви, на вивчення нашої літургійної та молитовної спадщини.
3. Заохочувати усіх вірних до практикування Ісусової молитви як особисто, так і в спільноті.

Єпархіальний рівень:
1. Готувати вірних до богослужінь, пояснюючи їхнє значення та красу.
2. Використовувати соціальні медіа для розсилання прохань про молитву.
3. Відродити практику використання дзвонів, які закликають до спільної молитви в певний час.
4. Впроваджувати систематичну формаційну освіту для діючих молитовних спільнот.
5. Заохочувати у єпархіях через телебачення і радіо звертати увагу на важливість молитви та організувати трансляцію молитовного правила Церкви.
6. Єпархіальним єпископам щоб під час єпископської візитації парафій звернути більшу увагу на спілкування з мирянами і спільну молитву.

Парафіяльний рівень:
1. Закликати священнослужителів давати особистий молитовний приклад парафіяльній спільноті.
2. Заохочувати дітей і молодь до активної участі у парафіяльних богослужіннях та виховувати їх у цьому дусі.
3. Сприяти, щоб молитва й інші богослужіння у парафіях відбувались у зручний час для людей, а також увечері.
4. У парафіях створювати братства для чоловіків та дбати про їхню духовну формацію.

Тема «Сопричастя – єдність»

Патріарший рівень:
1. Впроваджувати чин всепрощення на початку Великого посту, а також заохочувати вірних до примирення з нагоди завершення місій чи реколекцій.
2. Співпрацювати з іншими Церквами та конфесіями в ділянці збереження довкілля (екологія).
3. Плекати взаємну пошану, любов і пізнання один одного.
4. Проводити спільні духовні, культурні та благодійні заходи та процесійні ходи у національні та релігійні свята.
5. Пропонувати відповідні програми та науково-практичний вишкіл душпастирів і практикуючих християн, які плекатимуть єдність.
6. Випрацювати програму знайомства між єпархіями з метою обміну дарами та взаємодопомоги.
7. Закликати до спільної відповідальності єпископів, священиків, богопосвячених осіб та мирян за виконання рішень і законів Синоду Єпископів УГКЦ, – це має стати видимим знаком єдності нашої Церкви.

Єпархіальний рівень:
1. Сприяти професійним об’єднанням (вчителів, лікарів…), організовуючи для них прощі, молитви та інші заходи.
2. Практикувати екуменічну молитву у парафіях та єпархіях (Тиждень молитов за єдність християн тощо).
3. Провадити благодійні акції разом з іншими християнськими спільнотами та релігійними організаціями, плекаючи взаємну пошану і любов.
4. Співпрацювати з іншими парафіями задля різного роду катехитичних, молитовних та харитативних ініціатив.
5. Створювати товариства священнослужителів для плекання єдності між духовенством як свідчення єдності для вірних.

Парафіяльний рівень:
1. Заохочувати парафіяльну спільноту до спільних богослужінь, молитви та різних святкувань (коляди, ділення кутею, освячення страв) для сприяння єдності всіх парафіян.
2. Наголошувати у парафіяльних школах та інших спільнотах (під час проведення християнських таборів, зустрічей, конференцій, форумів, екологічних проектів, акцій, олімпіад, конкурсів) на важливості єдності дітей та молоді.
3. Проводити різні парафіяльні заходи (спільна гостина, майстер-класи, заняття спортом, екологічні акції) та інформувати один одного про потреби та взаємну допомогу.
4. Бути відкритим до нових членів парафії і доступним для них, бути чутливими до їхніх потреб.
5. Створити парафіяльний сайт або сторінку в соціальних мережах.
6. Організовувати зустрічі парафіян, де під проводом свого священнослужителя вони могли б обговорити, якою вони бачать свою парафію, висловити свої побажання та очікування (наприклад, зустрічі з пасторального планування, зустрічі парафіяльних рад тощо).
7. Проводити по можливості щонедільні зустрічі священика з людьми після Божественної Літургії.

Тема «Служіння ближньому»

Патріарший рівень:
1. Наголосити на важливості постійного соціального служіння у парафіях УГКЦ.
2. Поширювати вчення Вселенської Церкви щодо захисту людського життя від зачаття до природної смерті.
3. Проводити всецерковні збірки, спрямовані на конкретні соціальні проекти.
4. Просити організацію «Карітас» подбати про вишкіл кадрів для різних видів соціального служіння у парафіяльній спільноті та надавати їм відповідну методичну допомогу.
5. Підсилити діяльність «Карітасу» та соціальне служіння у парафіях центрального, південного та східного регіонів України.

Єпархіальний рівень:
1. Просити єпархіяльних єпископів під час канонічної візитацій парафії, звернути увагу на її соціальну діяльність.
2. Заохочувати створювати центри для опіки над дітьми-сиротами, допомоги вагітним жінкам, безхатченкам, узалежненим та іншим людям, що перебувають у складних соціальних обставинах.
3. Організувати місця перебування для безхатченків в період холоду.
4. Звернути увагу на людей з особливими потребами (до прикладу на інвалідних візках) при побудові нових храмів та реставрації існуючих.
5. Звернути особливу увагу на важливість душпастирства дітей, молоді, родин задля запобігання соціальним катаклізмам.

Парафіяльний рівень:
1. Закликати парафіяльну спільноту до соціального служіння, як важливого вияву нашої віри.
2. Засновувати у парафіях соціальні ради, осередки організації «Карітас» або призначити осіб, відповідальних за організацію соціального служіння.
3. Рекомендуємо парафіяльним радам вносити в свої плани програми соціального служіння.
4. Закликати парафії допомагати священикам та особам, задіяним у пенітенціарному служінні.
5. Закликати парафіяльну спільноту опікуватися людьми похилого віку.
6. Заохочувати парафіяльні спільноти на поселеннях надавати допомогу емігрантам з України в юридичних, мовних питаннях, у працевлаштуванні та реалізації державних програм.

Тема «Провід»

Патріарший рівень:
1. Виховувати у мирян і священнослужителів співвідповідальність за обов’язки, які Церква покладає на них.
2. Виховувати шанобливе ставлення мирян до священика.
3. Наголосити на важливості постійної формації як для священиків, так і для єпископів.
4. Впровадити в семінаріях курс пасторального планування.

Єпархіальний рівень:
1. Закликати священнослужителів бути взірцем в особистому і, якщо одружений, в сімейному житті, плекаючи зокрема чесноту скромності.
2. Закликати священнослужителів жити на своїй парафії, знати особисто своїх парафіян, бути відкритими до них та ефективно розподіляти між ними обов’язки.
3. Пояснювати покликання та завдання парафіяльних рад, тим самим виявляючи їм довір’я та сприяння у їхньому служінні.
4. Просити єпархіальних єпископів запровадити у єпархіях вишкіл членів пасторальних та фінансових парафіяльних рад.
5. Зорганізувати освітній і духовний вишкіл для бухгалтерів (скарбників), паламарів та інших осіб, які здійснюють служіння у парафії.
6. Розробити та втілити у життя парафіяльні статути.
7. Організовувати спільні зустрічі для парафіяльних рад з різних парафій.
8. Заохочувати на єпархіальних та деканальних зібраннях до представлення добрих парафіяльних практик.
9. Впровадити у програму постійної формації священнослужителів курс лекцій з адміністрування у парафії.
10. Звернути увагу єпархіальних єпископів на різницю між відвідинами парафії та канонічною візитацією.
11. Закликати священнослужителів проживати на парафії, а парафіяльну спільноту забезпечувати свого душпастиря.

Парафіяльний рівень:
1. Засновувати парафіяльні пасторальні та економічні ради (де ще не засновані), проводити прозорі вибори до вже існуючих рад та інформувати парафіяльну спільноту про їхню діяльність.
2. Створювати у парафіях спільноти осіб різних професій для залучення їх до різного роду служіння та волонтерства.
3. Заохочувати видавати парафіяльний інформаційний обіжник.

Тема «Управління дарами»

Патріарший рівень:
1. Заохочувати духовенство та вірних УГКЦ до практики десятини (час, таланти, матеріальні добра тощо).
2. Організовувати для священнослужителів та мирян курс «Управління дарами».
3. Створити механізм зворотного зв’язку щодо втілення та виконання соборових резолюцій.
4. Висловити подяку за жертвенну працю та cлужіння на благо і розвиток УГКЦ «Робочій групі із впровадження стратегії розвитку УГКЦ 2020 року. «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом».
5. Ініціювати після соборові конференції на всіх рівнях (єпархіальному, деканальному і парафіяльному) з метою донести резолюції Собору до всіх вірних УГКЦ.

Єпархіальний рівень:
1. Просити єпархіальних єпископів заснувати фонд священичої взаємодопомоги, завдання якого – в разі потребі допомагати священнослужителям та їхнім родинам.

Парафіяльний рівень:
1. Закликати до тісної співпраці пароха з парафіянами.
2. Рекомендувати священнослужителям постійно інформувати парафіяльну спільноту про діяльність парафії.
3. Закликати парафіяльну спільноту звертати особливу увагу на потреби асоціальних родин.
4. Рекомендувати парохам залучати богопосвячених осіб (сестер, братів) для провадження реколекцій, парафіяльних шкіл і т. ін.
5. Заохочувати поширювати практику заснування парафіяльних порадень, залучаючи до служіння фахівців з різних галузей (священика, психолога, юриста тощо).

о. Олег Каськів, секретар VI сесії
Патріаршого Собору УГКЦ
Please follow this link for Sobor photos : http://sobor-ugcc.org.ua/foto-z-soboru/2015-zhyva-parafiia-mistse-zustrichi-z-zhyvym-khrystom