Bishop Severian Yakymyshyn, osbm (1930-2021)
The Second Bishop of the Eparchy of New Westminster
March 25, 1995 – June 1, 2007
BIOGRAPHICAL NOTES
April 22, 1930: Born at Plain Lake, Alberta
March 16, 1945: Entered the Novitiate of the Basilian Order of St. Josaphat (OSBM) in Mundare
November 21, 1946: Made his Simple Vows in Mundare
January 1, 1953: His Solemn Perpetual Vows in Rome, Italy
May 19, 1955: Ordained a priest in Rome, Italy
1958: Received an STD in Theology from the Pontifical Gregorian University in Rome, Italy
January 5, 1995: Appointed Second Bishop of New Westminster
March 25, 1995: Ordained to the Episcopate in Vancouver
June 1, 2007: Retired
September 6, 2021: Died in Vancouver, BC. Burried in Mundare, AB.
MINISTRY AND OTHER POSITIONS
1958-1961: pastor of the Transfiguration Church in Mundare, Alberta;
1964-1969: pastor of St. John the Baptist in Borschiw and of the Protection of the BVM in Krakiw, Alberta;
1969-1976: as assistant pastor of St. John the Baptist in Ottawa and served the Ukrainian Rite communities in Kingston and Smithfalls, Ontario;
Services within the Basilian Order:
1958-1961: assistant master of novices and teacher at the Basilian House of Studies in Mundare;
1961-1964: Director of the Basalian Press in Toronto;
1964-1969: director of vocations, teacher at the Basilian House of Studies and novice master in Mundare;
1969-1976: master of novices in Ottawa ;
1971-1972: lecturer at St. Paul University;
1973-1976: Superior of the Monastery of St. Josaphat in Ottawa ;
1964-1976: director of the St. Basil the Great Liturgical Society ;
1976-1979: director of the Basilian Press and Publications in Toronto and Consultor of the Canadian Province;
1979-1995: General Econome, Superior and Econome of the House of Studies and the General Curia in Rome;
1982-1988 and 1992-1995: General Consultor; During the stay in Rome he visited Ukraine 7 times to help reconstruct and renovated to Basalian Monasteries;
Services outside to Order:
1962-1964: Spiritual Director of the Novitiate of the Sisters Servants of Mary Immaculate in Ancaster Ontario;
directed spiritual retreats for priests, religious, seminarians and faithful throughout Canada, USA, Brasil, Austria, France Germany, Italy, Poland, and Ukraine; sent by the Apostolic See twice he visited the Ukrainian Rite communities in England, – 29 in all.
As Bishop of New Westminster, he was a member of the Synod of Ukrainian Catholic Bishops and also served on the Canadian Conference of Catholic Bishops’ Commission for Canon Law/Inter Rite and was a Consultor of the Holy See’s Special Commission for Liturgy with the Sacred Congregation for Eastern Churches.
УКРАЇНСЬКОЮ
Владика Северіян Якимишин
Єпископ-емерит
| Народився | 22 квітня 1930 року в Плейн Лейк (Альберта, Канада). |
| Священичі свячення | 19 травня 1955 року із рук Преосвященного Івана Бучка, Апостольського візитатора українців-католиків у Західній Європі. |
| Єпископська хіротонія | 25 березня 1995 року у Ванкувері (Канада). |
Дитинство
Народився 22 квітня 1930 року в Плейн Лейк (Альберта, Канада).
Священиче служіння
16 березня 1945 року вступив до новіціяту Отців Василіян Св. Йосафата в Мандері (Альберта, Канада). Вибрав монаше ім’я — Северіян. 21 листопада 1946 року склав перші обіти в Мундаре, а довічні — 1 січня 1953 року в Римі.
19 травня 1955 у Римі року на празник Вознесіння Господа і Спаса нашого Ісуса Христа Владика Іван Бучко уділив диякону Северіяну ієрейські свячення.
У 1958 році захистив докторат з богослов’я у Григоріанському Університеті.
Пасторальна праця: парох церкви Преображення Господнього в Мандері, Альберта (1958–1961 роки); парох церкви Святого Йоана Хрестителя в Боршеві та церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Кракові, Альберта (1964–1969 роки); сотрудник церкви Святого Йоана Хрестителя в Оттаві і служив для спільнот українців греко-католиків в Кінгстоні та Смітфолсі, Онтаріо (1969–1976 роки).
Служіння в Чині Святого Василія Великого: помічник магістра новіціяту та наставник у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1958–1961 роки); директор василіянського видавництва в Торонто та консультор Канадської провінції (1961–1964 роки); відповідальний за покликання, наставник та магістр новіціату у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1964–1969 роки); магістр новіціату в Оттаві (1969–1976 роки); викладав у Університеті Святого Павла (1971–1972 роки); настоятель монастиря Святого Йосафата в Оттаві (1973–1976 роки); директор Літургійного товариства Святого Василія (1964–1976 роки); директор видавництва Отців Василіян у Торонто та радник у Канадській провінції (1976–1979 роки); головний економ, настоятель та економ у вишкільному домі та Генеральної курії в Римі (1979–1995 роки); Генеральний консультор (1982–1988 роки та 1992–1995 роки); протягом перебування у Римі сім разів відвідував Україну, допомагаючи відновлювати та реконструювати василіянські монастирі.
Крім того був духівником для новичок у Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Анкастері, Онтаріо (1962–1964 роки), керував духовними реколекціями для священиків, монашества, семінаристів та вірних в Канаді, США, Бразилії, Австралії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі та Україні. З доручення Апостольської Столиці двічі відвідував спільноти українських греко-католиків в Англії.
Єпископська діяльність
5 січня 1995 року вибраний на єпископа і 23 січня 1995 року Апостольська Столиця проголосила єпископське призначення Северіяна Якимишина до Нью-Вестмінстерської єпархії для греко-католиків в Британській Колумбії, Юконі та Північно-Західних територіях. 25 березня 1995 року, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, у Ванкувері (Канада), відбулася його хіротонія та інтронізація. Головним святителем був Преосвященний Максим Германюк, а співсвятителями – єпарх Едмонтонський Мирон Дацюк та єпарх Саскатунський Василій Філевич.
Як Єпископ Нью-Вестмінстерський, вл. Северіян був членом Синоду Українських Католицьких Єпископів, а також здійснював служіння у Єпископській комісії з канонічного права та Міжобрядовій комісії Канадської Конференції Католицьких Єпископів та був консультантом Спеціальної комісії Святого Престолу з літургійних питань для Конгрегації Східних Церков.
1 червня 2007 року, згідно з кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, Святішим Отцем Венедиктом XVI прийнято зречення з уряду.
6 вересня 2021 року владика-емерит Северіян Якимишин помер у Ванкувері, Британська Колумбія. Похований у Мандері, Альберта.
The coat of arms is composed of colors: yellow, white, blue and red. On the background of these colors stands a white Greek cross, upon which is a chalice and Eucharist Host; the stem of the chalice is a pillar of flre.
The colors yellow and white symbolize the Apostolic See; blue and yellow symbolize Ukraine; red is the color of the Canadian Flag.
The Greek cross symbolizes the Eastern rite to which the Ukrainian Church belongs, which accepted Christianity before the East and West schism. Through the cross the Ukrainian Catholic Church and People are united with the Apostolic See, where resides the Successor of St. Peter and Vicar of Christ – Pope John Paul II, who accepted Very Rev. Severian Stephen Yakymyshyn, OSBM – Bishop-Eparch of New Westminster, BC, Canada.
The colors themselves have a rich symbolism:
-Yellow symbolizes divine eternity, life and faith in God;
-White symbolizes peace, tranquillity and innocence; it is the color of light and epiphany; it also symbolizes the soul that accepts the illuminating grace of faith;
-Blue is the color of the sky and heaven, and symbolizes happiness and hope for the supernatural; it is also the color that symbolizes the Blessed Virgin – the Theotokos, to whom Jaroslav the Wise consecrated the Ukrainian nation and it’s people in 1037;
-Red symbolizes God’s love and wisdom; it also symbolizes the soul and heard, desire for God and a flaming human love for God and neighbor. In the secular world it symbolizes courage and zeal in the defense of a good cause.
The chalice and host symbolize the Holy Eucharist, to which the Cathedral and Eparchy are dedicated. – The Holy Eucharist is miracle of God’s love, that Jesus Christ bestowed to His Church; it also is the binding element of unity of the true Church of Christ.
The stem of the chalice is a flaming pillar which symbolizes the Basilian Order of St. Josaphat of which Bishop Severian is member. Above the coat of arms is mitre, a staff and cross, which symbolize the office of a Bishop of the Ukrainian Catholic Church.
Beneath the coat of arms is the motto: “God is love”; words taken from the Letter of St. John the Apostle, which explain all the norms and values of mankind’s striving for happiness, which is contained in the observance of God’s commandments, especially in the observance of the commandments of love of God and neighbor.
The years 1595 and 1995 are to remember the date during which our Orthodox Bishop at the Synod of Brest resolved to renew the union with the Apostolic See. The date 1995, the year in which Bishop Severian was consecrated and enthroned as Eparch of New Westminster, in British Colombia, Canada, marks the 400th anniversary of Holy Union.
Герб складається з чотирьох кольорів: жовтого, білого, синього і червоного. На тлі цих кольорів стоїть білий грецький хрест, на якому поставлена чаша і агнець, а піддержка чаші – це вогненний стовп.
Кольори жовтий і білий символізують Апостольський Престіл; синій-жовтий – Україну; а червоний – це колір Канадського прапора.
Грецький хрест символізує східній обряд, до якого належить Українська Церква, котра прийняла християнство тоді, коли ще не було схизми між Сходом і Заходом. Через хрест Українська Церква і Народ об’єднується з Апостольським Престолом, де є Наслідник св. Петра і Намісник Ісуса Христа – Папа Іван Павло ІІ, який прийняв вибір, що його зробив Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви й найменував о. Северіяна Якимишина, ЧСВВ Єпископом – Епархом Нью Вестмінстеру в Канаді.
Кольори самі ж символізують дуже багато:
-Жовтий – божественну вічність, життя і віру в Бога;
-Білий – мир, спокій, невинність; це колір світла і богоявлення; він також символізує душу, що приймає ласку просвічення у вірі;
-Синій – це колір неба, щастя і бажання надприродного; він теж символізує Пречисту Діву Марію – Богородицю, якій 1037 року Ярослав Мудрий посвятив Український Народ;
-Червоний – символізує Божу любов і мудрість; він також символізує душу й серце, бажання Бога і палку любов людини до Нього й ближнього; а у світі символізує відвагу і завзяття в обороні доброї справи.
Чаша й агнець – це символ Пресв. Євхаристії, якій посвячена Катедра й Епархія. – Пресв. Євхаристія – це чудо Божої любови, що Ісус Христос залишив для своєї Церкви; це також вузол єдности в правдивій Церкві Христовій.
Піддержка чаші – це вогняний стовп, який символізує Василіянський Чин св. Йосафата, до якого належить Єпископ Северіян.
Над гербом є мітра, жезл і хрест, що символізують Єпископа Української Греко-Католицької Церкви.
Під гербом є клич: “Бог є Любов” – слова з Листа св. Івана Богослова, в яких містяться вся вартість людського змагання про щастя, яке полягає в зберіганні заповідей Божих, а особливо заповідей любові до Бога і ближнього.
Роки 1595 і 1995 – це пам’ятні історичні дати, коли наші Православні Єпископи на Синоді в Берестю вирішили і підписали постанову відновити єдність з Апостольським Престолом, 400-ліття якої святкуємо в 1995-1996 роках; а 1995 – це також дата, коли Владика Северіян Якимишин, ЧСВВ був посвячений на Єпископа і поставлений на Епарха Нью Вестмінстеру.