У третій четвер травня український народ та друзі, які підтримують нас по всьому світу, намагаються одягати вишиванку як свідчення багатства нашої культури та підтвердження нашої ідентичності й гордості за те, ким ми є. Українська вишивка разом з українськими великодніми писанками легко впізнаються в усьому світі як одні з найпрекрасніших шедеврів української культури. Кожен вишиваний твір, простий чи складний, має глибоке значення. Як каже український вислів: «Кожен стібок — мов зернятко в полі: з любов’ю посієш, красою пожнеш».
Носіння вишивки завжди є певним свідченням та вираженням внутрішньої постави людини. Це радісна практика, в якій кожен із задоволенням бере участь. Кілька років тому українські греко-католицькі єпископи під час Синоду Єпископів в Україні також прониклися духом Дня вишиванки та сфотографувалися у різноманітних вишиванках.
Цей щорічний день розпочався як студентський рух в університетському місті Чернівці та швидко набув популярності й поширився по всьому світу. Частково це пояснюється тим, що одягання дивовижно оздобленого одягу є не стільки протестом проти несправедливості чи агресії, хоча інколи й це необхідно, скільки радісним і позитивним виявом гордості, єдності та духовної сили народу.
На мою скромну думку, це є жестом надії — незалежно від того, чи маєте ви змогу взяти участь у заході, присвяченому українській вишивці, чи просто вирішите носити її протягом дня у своїй парафії, школі, на роботі або під час щоденних справ. Також пропоную не втратити нагоди побачити у цьому можливість зустрітися та подякувати нашому Господу.
Яскравий і радісний вишитий одяг може нагадувати нам про «ризу спасіння», отриману під час Святого Хрещення, а також про дивовижне нове народження, дароване українському народові через Володимирове Хрещення Руси-України 988 року.
Одягання у яскраві сорочки та оздоблений одяг може також пригадати нам момент зі Святого Письма, коли Йосиф отримав від свого батька різнобарвний плащ як знак батьківської любові (Буття 37:3), благословення та призначення до великої місії для свого народу і для світу. Це яскраве вбрання стало для Йосифа джерелом радості, але водночас і причиною страждань через заздрість оточуючих. Однак Господь оберіг Йосифа від трагічної долі та дав йому можливість процвітати і, своєю чергою, допомагати навіть тим, хто хотів його відкинути чи знищити.
Яскраві райдужні кольори Йосифового одягу, так само як і заворожлива українська вишивка, можуть нагадувати нам про завіт благодаті, який Господь установлює зі Своїм улюбленим народом. Бувають часи темряви та невизначеності. Однак нам потрібно лише залишатися вірними Господу, в Ім’я Якого ми були охрещені понад тисячу років тому. Він знову проведе нас крізь глузування, зраду та покинутість до світлих днів надії та нового життя.
Сьогодні ж приєднаймося до нашого українського народу, який уже вступив у друге тисячоліття свого християнського буття, та носімо нашу вишиванку з гордістю, надією, вірою та впевненістю, що наш люблячий Господь — навіть якщо дозволить нам пройти через пустелі, близькі до відчаю — винагородить нашу вірність і стійкість радістю та світлом Своєї вічної любові.
Владика Михайло Квятковський
Єпископ Нью-Вестмінстерської Єпархії
День вишиванки — 21 травня 2026 року
VYSHYVANKA DAY 2026
On the third Thursday of May, Ukrainian people and supportive friends throughout the world try to wear some embroidery as a testimony to the richness of our culture and as an affirmation of our identity and pride in who we are. Ukrainian Embroidery, together with Ukrainian Easter eggs – “pysanky” – are readily recognized throughout the world as among the most uplifting splendours of Ukrainian culture. Every work of embroidery, be it simple or elaborate, has profound meaning. As a Ukrainian proverb states, “Each stitch is like a grain in the field: sow with love, reap with beauty.”* Wearing it is always a statement of one kind or another. It is a joyful practice in which everyone enjoys participating. [A few years back, Ukrainian Catholic Bishops at a synod meeting in Ukraine got into the spirit of Vyshyvanka Day and posed in a variety of shirts.]
The actual annual day started as a students’ movement in the university town of Chernivtsi and caught on and spread quickly. Part of the reason being, because wearing amazingly decorated clothing is not so much a protest against injustice or aggression (which is also admirable when required), but a joyful and positive manifestation of pride and unity.
In my humble opinion, I believe it is a gesture of hope - whether you are able to participate in an event where Ukrainian embroidery will be celebrated or if you just decide to wear it throughout the day at your parish or at school or place of work or shopping. I also suggest that we be sure not to miss the opportunity to see this as an opportunity to encounter and thank our Lord.
The bright joyful embroidered clothing can remind us of the “robe of justice” received at our Baptism and, perhaps amazing new birth granted to the Ukrainian nation through the Volodymyran Baptism of 988.
Wearing brightly coloured shirts and jackets can remind us of the moment in the Sacred Scriptures when Joseph received the many-coloured coat from his father as a sign of the father’s favour (Genesis 37:3 ff) and as a blessing and designation for a great mission for his own people and for the world. The bright attire is a source of joy to Joseph, but also of suffering, because of the jealousy of those around him/ However, the Lord spares Joseph from a tragic fate and grants him an opportunity to flourish and in turn to help those who would have dismissed or destroyed him.
The bright rainbow-like colours of Joseph’s garment as with mesmerizing Ukrainian embroidery, can remind us of the covenant of grace that the Lord establishes with His beloved people. There may be times of darkness and uncertainty. Yet we need only remain faithful to our Lord into Whom we were baptised over a thousand years ago. He will bring us through ridicule, betrayal and abandonment into bright days again.
Today let us join our Ukrainian nation, well into our second millennium as a Christian people, and wear our vyshyvanka in pride, and hope and in faith and with the certainty that our loving Lord – even if He allows us to pass through deserts of near despair - He will reward our faithfulness and steadfastness with the joy and brightness of His eternal love.
Most Rev. Michael Kwiatkowski,
Bishop, Eparchy of New Westminster
Vyshyvanka Day - 21 May 2026
____________________________________
* "Кожен стібок — мов зернятко в полі: з любов’ю посієш, красою пожнеш."